Глава облдержадміністрації Михайло Папієв відновив запроваджені його попередником нефоормальні зустрічі з місцевими ЗМІ. Але з тісної кав’ярні «Чашка» вони перемістилися у більш зручний літній майданчик ресторану «Квінто».
Тривала ця зустріч понад 4 години, що переконує – проблем буковинцям вистачає. Тож і питання стосувалися буквально усіх аспектів життя. Як наголосив на початку заходу Папієв, заборонених тем немає.
Розпочали ж з конфлікту довкола так званого об’єднання комунальних книгарень Чернівців, який очільник назвав надуманим. Бо, за його словами, влада збирається розширювати цю мережу магазинів. І хоча факти, наведені ним про те, що книгарні працюватимуть краще, коли замість 9 директорів, 9 головних бухгатерів та 5 продавців залишиться один директор і один главбух, переконують, та, за словами присутніх журналістів, у людей настільки велика недовіра до влади, що вони у будь-яких її діях підозрюють лише корисливість. У даному випадку йдеться про престижні приміщення у центрі міста.
Наразі, тільки перелік усіх поставлених запитань зайняв би чимало місця. Мабуть таки, журналісти потребують такого формату спілкування, коли відповідь можна отримати з перших, так би мовити, вуст. Але є тут і свої підводні рифи. ЗМІ, тобто засоби масової інформації, намагаються перетворити на інструмент для виконання владних завдань, тоді як у них є більш престижна місія – через інформування представляти і захищати інтереси громади і громадянського суспільства.
У цьому ракурсі мені заімпонувало бажання першої особи краю повернути до старообрядницького храму в Білій церкві 86 старовинних ікон, узятих на реставрацію до горбачовського Фонду культури, та з’ясувати у румунської сторони з допомогою австрійських модераторів, куди подівалися 600 тисяч українців, що зовсім недавно ще проживали у Південній Буковині.
Слова Михайла Папієва про те, що він принциповий противник будівництва на теренах краю, який позиціонується як туристичний, атомної електростанції та міні ГЕС на гірських річках, теж порадували. Але ж в Україні діє чітка владна вертикаль. І якщо в уряді приймуть рішення будувати, а воно вже практично прийняте, то нікому й на думку не спаде цікавитися особистою думкою голови ОДА.
А от з оригінальною думкою губернатора, який цікавиться економічною наукою, про українську економіку, яку від кризи нібито врятувало перебування у тіні, дозволю собі посперечатися. І теж висловлю парадоксальну сентенцію: як на мене, криза менше зачепила українську економіку через те, що вона, себто наша вітчизняна економіка, практично відсутня. Втім, це проблема для економістів. Їм – видніше, бо вони професіонали. Зате пересічним українцям – відчутніше, бо… на собі.
