На Буковині в Карпатах ростуть молоді гори… смітникові. Загаджено вже і Німчич

«За 50 років туристично активного життя я вперше побачив стільки сміття на перевалі Німчич. І жахнувся – це ж початок кінця!»

                                                                      Професор Ярема ТЕВТУЛЬ 

Літо … Спека … Температури повітря в Україні сягають рекордних позначок…  Де знайти захист від спеки? Найкраще – в Карпатах. Уночі там навіть прохолодно. Та й удень температура вельми комфортна – тіло й душа спочивають.

А куточків для відпочинку в Карпатах чимало. Один із них – перевал Німчич і його околиці. Тут уже багатенько збудовано не тільки для літнього, але й зимового відпочинку. Повітря чисте – не надихаєшся, пити його хочеться!..  Краєвиди – казкові! Пасма за пасмами тягнуться до горизонту гори. Тут і розваг чимало: дітям – покататися на віслюках, дорослим – на конях, квадрациклах. Є тут і місця, де можна втамувати і спрагу, і  голод.

Але, як відомо, все, що перетравлює шлунок, було в тарі – картонній, паперовій, скляній, металевій, пластиковій. Використану ж тару потрібно збирати, пакувати, транспортувати, складувати, переробляти й платити за це гроші. Організатори відпочинку на перевалі Німчич пішли простішим шляхом – скинули все в  урвища. А вони біля перевалу глибокі… Тож зібрати сміття там доволі складно.

Якщо на перевал Німчич підніматися на авті, бусику  чи автобусі, то смітників не видно. Та коли пройтися пішки, волосся стає дибки. На світлинах кучугури відходів видно дуже добре. Я і мої колеги, які десятиліттями ходять у гори, просто жахнулися.

Дивує недалекоглядність так званих господарів гір – тих, хто тут живе й експлуатує їх, як і тих, хто отримує від цього тільки прибутки, які стікаються до столичних рахунків у банках. Чому ніхто з них не дбає за завтрашній день? Адже ще кілька років такої бездумної нещадної експлуатації карпатських красот – і від гірської величі залишаться тільки ріжки та ніжки. Невже найголовніше – отримати свій «навар»? Щоби потім діти й онуки цих «хазяїв життя» за виручені гроші їхали за кордон у чисті ліси?

Та попри багатійську недалекоглядність і скнарість, існують ще й державні служби, які згідно до своїх функціональних обов’язків мусять навідуватися сюди. Бодай хоча би раз завітали сюди не на машині, а пішки (!) працівники санітарно-епідеміологічної служби Вижниччини! Зрештою, хотілося б знати, хто на подібне закрив очі й державній екологічній інспекції в Чернівецькій області? Чи це просто службове недбальство? І чому мовчить керівництво Національного природного парку «Вижницький»? Адже у нижній частині цих велетенських смітників перебуває  територія Національного парку з унікальним джерелом мінеральної води  «Лужки»? 

Така «діяльність» тих, хто надає послуги відпочивальникам, і бездіяльність екологічних і санітарних служб, які повинні контролювати їхню роботу, є, без перебільшення, злочинною. Бо років за десять замість Карпат піднімуться нові гори ХХІ століття – смітникові. Невже ні в кого немає здорового глузду, щоби усвідомити – ми знищуємо себе!

Проаналізувавши ситуацію, екологічна громадськість краю вирішила звернутися по допомогу до голови ОДА Чернівецької області Михайла Папієва. Бо тільки йому під силу негайно припинити діяльність усіх закладів громадського харчування на перевалі Німчич у зв’язку з порушенням угод про поводження з твердими побутовими відходами та примусити керівників закладів торгівлі й харчування очистити схили урвищ від ужитої тари.

Це було би доброю наукою й для інших.

Ярема ТЕВТУЛЬ, професор, голова громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, члени громадської ради: Юрій МАСІКЕВИЧ, професор-еколог, Володимир ЧЕРЕВАТОВ, доцент-біолог, Людмила ЧЕРЕДАРИК, головний редактор газети «Версії»