Між українською і французькою журналістикою – розрив у півстоліття

На стіл французького споживача потрапляє тільки перевірена і правдива інформація, – стверджує тележурналіст Поль-Стефан Маньє, який протягом двох днів розповідав чернівецьким студентам про стандарти європейської журналістики, окремі положення з яких здивували і маститих акул пера Буковини.

Колишній головний редактор центральних телекомпаній країни, керівник кореспондентських пунктів у Варшаві, Лондоні, Москві та Римі, автор гострих військових репортажів з гарячих точок планети та книг з тележурналістики відвідав Чернівці. Бо саме його запросило посольство Франції в Україні для проведення 2-денного семінару у ЧНУ ім. Юрія Федьковича. До речі, Чернівці – одне з 4-х українських міст, які відвідав гість з Франції. Пощастило ще Одесі, Дніпропетровську, Черкасам.

Більшість обов’язків і прав журналістів як Франції, так й України збігаються, тільки реалізуються вони часто по-різному. І чи не найбільша є відмінність у тому, що іноземний журналіст – власник прес-картки ніколи не дозволить собі створювати комусь позитивний імідж у своїх матеріалах. Якщо ж він працює у певній піар-компанії, то це назавжди ставить хрест на його журналістській діяльності. У нас же, як правило, журналіст – універсальний: він може очолювати партію, видавати «незалежний» часопис та ще й «підробляти» у прес-службі. Іноземному колезі такий феномен було важко зрозуміти. Можливо, саме тому він утримався від критичної характеристики стану журналістики в Україні в цілому.

Дискусійними виявилися питання щодо замовних матеріалів, які для Франції є рідкістю, в нас – досить поширеним явищем. Напевне, це викликано різницею у доходах працівників ЗМІ. Так, за словами пана Маньє, журналіст-початківець у них отримує в середньому 2 тисячі євро за місяць. Український – разів у 20 менше. Попри те, що у Франції є журналісти, які заробляють понад 20 тисяч євро на місяць – це ведучі популярних шоу.

– Ваша журналістика дуже нагадує мені французьку 70-х років ХХ століття. Хочеться вірити, що використовуючи європейський досвід, Україні вдасться пройти цей шлях швидше – зазначив гість. – Ми у Франції вважаємо, що роль журналіста полягає в тому, щоб не стільки бути першим у розповсюдженні інформації, як бути переконаним, що ти розповсюдив перевірену і правдиву інформацію, – додав Стефан Маньє.

Разом з паном Маньє Чернівці відвідав перший секретар і радник з питань преси посольства Франції в Україні Емануель Берар.

За час свого перебування гості зустрілися з представниками місцевих ЗМІ, керівництвом області та міста. Окрім цього, пан Берар зустрівся з Генеральним консулом Румунії у Чернівцях Тетяною Попою, а також поспілкувався з представником опозиції – Головою обласної організації політичної партії «Фронт Змін» Максимом Бурбаком. На зустрічі з ректором ЧНУ Степаном Мельничуком та завідувачкою кафедри журналістики Любов’ю Василик французькі гості обговорили питання майбутньої співпраці.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарі “Між українською і французькою журналістикою – розрив у півстоліття”