Це вже майже легенда, що художник Олександр Приходнюк, перебуваючи на посаді першого секретаря Садгірського райкому партіі, ставив таке запитання кожному, кого на бюро райкому приймали до партії. І запитання невипадкове, бо сам Олександр Якович малював завжди, скільки себе пам’ятає. Так склалося життя, що професійно вчитися малярству не довелося. І на перших виставках виступав під псевдонімом Хмельницький – бо ж «несолідно» було партійному керівникові займатися мистецтвом. Тодішні лише очолювали його.
Збігли роки, змінилися часи. 1986-го Приходнюк-художник «вийшов з підпілля» і наразі чернівчани мають нагоду оглянути його вже 40-ву персональну виставку. Сюжети його полотен дуже впізнаванні: гори і долини Буковини, куточки Чернівців, православні святині Греції та Болгарії. І все це оповите такою любов’ю до цього світу й до життя!
А нещодавно Олександр Якович опанував техніку живопису на липовій дошці, вивчивши для цього стародавню грунтовку – левкас. І компонує простір картини у залежності від габариту цієї ж липової дошки. Зауважимо, що звичні його сюжети якось по-новому виглядають у такому форматі. Залишається побажати митцю молодості духу і міцності руки для створення нових картин.
Вл.інф.