перед будівлею Стрілецького товариства. Поштівка серії «Gruss aus Czernowitz». Початок 1900-х років
«Насилу відшукала раритетне фото з віденського журналу – з церемонії відкриття статуї. Але файл низької якості, тож додаю ще й зображення на чернівецькій поштовій картці з серії«Gruss aus Czernowitz» (вітання з Чернівців), де більш детально видно постать кайзера. Репродукції на поодиноких поштівках, а часом і світлинах, на яких не проставлена дата зведення пам’ятника, також зрідка трапляються».
Ілюстрований журнал «Das interessante Blatt», №48, 1899, Відень.
Преса – питоме джерело достовірних подій
Результати своєї розвідки про пам’ятник Францу-Йосифу в Чернівцях наша постійна авторка, мистецтвознавиця Тетяна Дугаєва супроводила листом, витяги з якого додаємо до викладу.
«Зненацька так вийшло: закінчувала текст про дуже цікаві давні події в Чернівцях разом з неймовірною історією про художника. Згадка про один з пам’ятників у місті змусила мене дошукатися точної дати його встановлення».
Загальновідомо, що періодичні видання є оперативним джерелом інформації про актуальні події. І окрім офіційних документів, саме за їхніми публікаціями найбільш ймовірно встановлюються дати й деталі давно минулих фактів. Тож задля того, щоби встановити або перевірити їх, треба погортати тогочасну пресу. Тоді й переконуюсь, що саме звернення до чернівецьких і віденських газет другої половини 19 століття часто допомагає в роботі
«Вкотре переконалася в ролі газет, коли заходилася визначити справжню дату зведення пам’ятника Францу Йосифу в Чернівцях. (Був такий, лише про нього мало хто знає, адже невдовзі після встановлення він зник. За Румунії).
Приміром, з’ясувалося, що дата спорудження маловідомого нині пам’ятника Францу Йосифу в Чернівцях вказується в публікаціях і книжкових виданнях по-різному із розбіжністю в кілька років. Для визначення справжнього часу відкриття монумента кайзеру вкотре довелося звернутися до періодики австрійського періоду. Зрозуміло, що чернівецькі часописи не оминули урочистості вступу на престол імператора Австрії Франца Йосифа і святкування 40-річного ювілею 1888 року, та згодом – 50-річчя правління 1899-го.
40 років правління імператора – програма святкування в Чернівцях
Часописи 1888 року повідомляли, що у Чернівцях на 40-річний ювілей запланована низка парадних заходів. Так, газета «Bukowinaer Rundschau» 1 листопада 1888 року зазначала, що муніципалітет Чернівців, «задля уславлення правління імператора запланував після засідання в парафіяльній залі вирушити з мером на вершину гори Домінік для посадки 6 «дубів кайзера на узвишші Габсбургів». А «Czernowitzer Presse» (за 1 грудня 1888-го) повідомляла про встановлення ювілейної меморіальної дошки на будівлі магістрату з відповідним написом, яку виготовив майстер різьблення на камені Кундль. У матеріалі «Ювілей правління його величності імператора» віденський часопис «Wiener Zeitung» 1 липня 1888 року оприлюднив і програму майбутнього святкування в Чернівцях:
1. 1 грудня увечері: загальне освітлення міста і передмістя.
2. 2 грудня: відкриття меморіальної дошки на будівлі ратуші.
3. Урочисте відкриття лазарету.
4. Прийняття рішення про те, щоби горі Домініка назавжди надати назву «Узвишшя Габсбургів» («Habsburgshöhe»).
Згадується також про надання стипендій і проведення концертів. З цією частиною рішення більш детально ознайомила «Bukowinaer Nachrichten» 2 грудня 1888 р.
Пам’ятник Францу Йосифу відкрито 1899 року
Тепер поцікавимося змістом газетних повідомлень про події в Чернівцях, присвячені 50-річному ювілею 1899 року. Приміром, 24 вересня «Bukowinaer Post» нагадувала про святкові події. Розмістила інформацію і газета «Czernowitzer Presse».
А вже 1 жовтня 1899-го «Bukowinaer Post» знайомила з головним заходом торжества – відкриттям пам’ятника імператору: «Патріотичне свято відбулося у п’ятницю 29-го вересня вранці на Стрілецькому узвишші (Schützenhöhe) і було винятковим. Це була церемонія відкриття меморіалу – статуї Франца Йосифа перед будинком Стрілецького товариства… Пам’ятник постав на тому місці, де раніше, під час останньої виставки, містився фонтан. Імператора показано в натуральний зріст в мундирі маршала. Погляд спрямований прямо вперед, ліва рука спирається на стегно, правою рукою тримає свиток. Плащ не прикриває груди, на яких видно орден Золотого руна та кілька інших нагород». А часопис «Bukowinaer Rundschau» додав, що монумент утворює дуже гарний вигляд алеї, яка веде до виходу з Народного саду.
Детальніше й з публікацією світлини з місця події розповідає австрійський ілюстрований тижневик «Das interessante Blatt» (30 листопада 1899). У тексті читаємо, що автор пам’ятника – чеський скульптор і педагог Антонін Попп (1850-1915). Зазначено також, що «монумент не відлитий з дорогоцінної бронзи, а виготовлений з цементу і піднесено звучить у своїй простоті на знак вираження любові й відданості імператору на постійні часи». Тоді ніхто не міг передбачити, що статуя проіснує в Чернівцях лише 2 десятиріччя – до приходу румунів 1918 року.
Отже, наведені повідомлення преси переконливо засвідчують історію спорудження пам’ятника Францу Йосифу в Чернівцях 1899 року з нагоди 50-річного ювілею імператорського правління. Адже часописи – це рятівний довідник фактів.
Газета – це й розповідь сучасника минулих подій
На завершення не зайве навести передноворічний факт з життя Чернівців 130-річної давнини як ще один приклад важливості й актуальності повідомлень часописів усіх часів. Так, 5 січня 1890 року газета «Bukowinaer Nachrichten» ознайомила мешканців з подіями на узвишші Габсбургів, «яке є об’єктом вандалізму»: «Там зникають дерева, а з приходом Різдва – і молоді ялини. Тим часом позавчора Віктор Павловський був спійманий під час зрубування дерева без дозволу, за що наш Віктор був відправлений під арешт». Оперативно й невідворотно…
Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавиця, членкиня Національної Спілки художників України
