Ловись, рибко, мала і велика, бо Держрибагенство – безголове

марена,портрет

Андрій НЕЛІПА, голова ВГО «Громада Рибалок України»: – Нашу організацію хвилюють, перш за все, питання охорони природного середовища. Екологічна безпека є частиною національної безпеки. І я сказав би, що в Україні точиться окрема війна з внутрішнім ворогом. Після революції Гідності населення очікувало на зміни у питаннях використання природних ресурсів, зважаючи на факти тривалої бездіяльності у цьому напрямку. Як приклад, чотирьохмісячне непризначення голови Держрибагенства, через що відсутній державний контроль такої стратегічної галузі як рибне господарство, – наголосив експерт.

Одні – споживають, інші – охороняють

Протягом 5 років Чернівецька область дотримувалася мораторію на промисловий вилов риби у Дністрі. Хоча сусіди з Хмельниччини та Вінничини дозволяли собі цю «розкіш».

Таке ставлення буковинських екологів-охоронців водних артерій до збереження іхтіофауни спричинили дві події: одна – негативна, а друга – позитивна.

Почнімо з гіршої новини. Найближчим часом риба може стати делікатесом. Адже в Червоній книзі України вже більше 30 її видів. Від кінця шістьдесятих у водоймах не зустрічаються осетрові. У Дністрі та Бузі зникла стерлядь. Запасів ляща і судака — залишилося близько 15%, а сома — менше 2 відсотків. Головні причини, через які зникає риба – забруднена вода й неконтрольований вилов, – стверджують фахівці.

Нині рідкісні червонокнижні види риб, які водяться тільки у Дністрі, а серед них – стерлядь прісноводна, вирезуб та інші, опинилися на межі зникнення, як і дунайсько-дністровські ендеміки – умбра та чоп великий. Все менше піструги струмкової, підуста, марени, головня…

До кращої новини належить впроваджувана у життя політика розширення національних парків, яку взяло на озброєння протягом останнього десятиліття колишнє Чернівецьке управління екології. Зусиллями його працівників удалося розширити природно-заповідний фонд області, долучивши до нього Дністер та його береги. На території Буковини з’явився ще один Національний природний парк – «Хотинський».

МінАПК – як баба Яга: завжди проти  

Саме НПП «Хотинський» і стоїть нині на захисті вод і берегів Дністра. Але! Тільки зі свого боку, себто від боку Чернівецької області. Навпроти ж  рибалки роблять усе, що хочуть. Бо Міністерство аграрної політики та продовольства дає дозвіл на промисловий вилов риби на акваторії Дністра Хмельницької та Вінницької областей.

Ситуацію коментує Ярослав КОГУТЯК, директор департаменту екології та туризму Чернівецької облдержадміністрації:

– Маємо дику правову колізію: половина Дністра – та, що тече з боку Чернівецької областів, – належить до території природно-заповідного фонду. Тож там забороняється промисловий вилов риби. Натомість на другій половині річки – з боку Хмельницької області, – промисловий вилов риби здійснюється. На це міністерство виділяє ліміти та квоти. І саме там ми спостерігаємо таку дивну річ: рибоохорона сама контролює вилов, сама дає дозвіл на нього і сама ловить…

Одне слово, екологи б’ють на сполох! Доки державні мужі робитимуть вигляд, що переймаються війною, природні багатства України можуть зникнути! Принаймні, риба! Тож недарма експерти стверджують, що державний контроль за рибним господарством у нас відсутній. І буде нам від безголів’я – безриб’я.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»    

 

На знімку: Марена, або, як кажуть на Буковині, – вусатий мирко..

 

(або знайти вирезуба).

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *