версійний антиманіпулятор
Ліки, алкоголь, цигарки… Зрештою, стиль життя… Ми вибираємо самі чи нас змушують вибирати, програмуючи на те, що вигідно провідним світовим корпораціям?
Через потужні маніпулятивні засоби, скеровані на людську свідомість, інколи здається, що право вибору споживача, право вибору пацієнта є звичайнісінькою ілюзією. Та все ж це ПРАВО ВИБОРУ існує. Хоча щоби відстояти його, найперше, потрібно знати про нього. Це важко, бо нашою свідомістю маніпулює потужна армія висококваліфікованих фахівців. Нова ж рубрика «Версій» спробує допомогти читачам хоча б зорієнтуватися у проблемі. Адже попереджений – значить, озброєний.
Дивні справи відбуваються на теренах Східної Європи. Тільки тут, на територіях колишнього Союзу, лікують дисбактеріоз, судинну дистонію, остеохондроз, ерозію шийки матки, уреоплазмоз, хронічну втому тощо. Одним словом, недуги, яких немає у переліку захворювань від Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
А якщо ви візьмете із собою у подорож до США, Литви чи Об’єднаних Арабських Еміратів кілька флакончиків корвалолу чи валокордину, вас можуть запроторити до в’язниці, бо ці препарати заборонені там як наркотик. Не придбаєте цих нібито серцевих та заспокійливих засобів і в жодній країні Західної Європи. Вже понад 10 років тому їх зняли з виробництва, бо одна зі складових – фенобарбітал – є наркотиком потужної дії. А в Україні, зокрема, в Чернівецькій області, педіатри призначають кілька крапель корвалолу малятам, які погано сплять!
Насправді лікують тільки 150-200 медпрепаратів
А в нас, зрозуміло, без корвалолу не обходиться жодна сімейна аптечка. Та коли починаєш постійно приймати його, доводиться збільшувати дозу. На жаль, про цю особливість препарату від жодного спеціаліста ви не почуєте.
– Без корвалолу я не засну, – розповіла Марина Ж. – Але останніми роками я почала вживати його і вдень. І тепер вже мені одного флакончика ледь вистачає на два-три дні. Щоправда, спочатку купувала валокордин, до якого вдалася після важкої втрати: загинув син, а потім ще й чоловік помер, – але він дорожчий, тож перейшла на корвалол. Тепер обходжу незрячу матір, яка нещодавно зламала шийку стегна. Сусідка-медсестра, яка кілька років працювала в Італії, а нині допомагає мені обходити матір, і розповіла про корвалол, помітивши, що я п’ю його мало не щодві години.
Загалом же, лікує нас лише 1% з усіх медпрепаратів, та ще 7-8% допомагають зняти симптоми захворювань. Усе решта – сміття. Такий висновок, серед багатьох інших думаючих фахівців, зробив на базі власного лікарського досвіду колишній головний спеціаліст кремлівської лікарні Олександр М’ЯСНИКОВ. Тож коли він очолив московську лікарню №71, одразу ж відмінив у лікуванні весь непотріб, який лише «садить» печінку та нирки хворих. Та що тут здійнялося! До нього косяками пішли делегації бабусь і дідусів, далі з’явилися прокуратура й Мінздрав… За словами головного лікаря, він протримався три місяці, а потім… здався. Занадто високою виявилася зазомбованість пацієнтів, їхня неготовність до позитивних змін, а разом і зацікавленість лікарів у такому стані речей.
Магнат святкує своє 90-річчя і запрошує до кабінету свого лікаря, відкриває перед ним шафу, забиту лікарськими препаратами:
– Білле, тут зібрані усі ліки, що ти прописав мені за останні 45 років. Як ти думаєш, що було б, якби я усе це прийняв?
– Ви давно померли б, друже…
За твердженням чесних фахівців, існує 150-200 справжніх медпрепаратів, а все решта – від лукавого. Принаймні, це малоефективні засоби, мета яких – викачувати гроші з кишень населення. Тобто йдеться про звичайнісінький бізнес, бо поруч із готельним, ресторанним, будівельним тощо існує й фармацевтичний. До слова, хочу нагадати класичний вислів Карла Маркса, який в аналізі капіталізму зовсім не помилявся: немає такого злочину, на який би не пішов капітал задля 300-відсоткового прибутку. Те, що він мав рацію, час від часу підтверджують, викриваючи злочини приватної власності, чесні високопрофесійні фахівці, яким совість не дозволяє мовчати. Серед останніх і Шейн Еліссон.
Жахи сучасної фармакологічної індустрії: залікувати, а не вилікувати
Учений-хімік, колишній співробітник «Pharma Scientist» Шейн ЕЛЛІСОН розповів нещодавно світовій спільноті про те, як працюють фармацевтичні компанії та розкрив їхні секрети розробки препаратів. З його розповіддю можна ознайомитися на Ютубі (http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=9kx5VHp_8XA#)
Найперше, на чому він наголосив, – повна відмова фармацевтичної промисловості від науки. Наймаючи спеціалістів на роботу, їх попереджають: «Ми розробляємо ліки для зняття симптомів. Ми не лікуємо». І це є основою бізнес-моделі фарміндустрії, яка дозволяє пожиттєво саджати людей на препарати. Нас не лікують, а заліковують. Більше того, Шейн ЕЛЛІСОН стверджує, що коли не вистачає симптомів, переходять до наступного рівня реклами медпрепаратів винайдення, а точніше – вигадування захворювань.
Шейн ЕЛЛІСОН: – Найлегше з ліками для психічних недуг, бо препарати для психіатрії можна вигадувати без кінця. Хоча є два слова, яких боїться психіатр: ДОВЕДІТЬ ЦЕ.
І якщо лікар не в змозі довести, – а вони не можуть цього зробити в дев’яти випадках із десяти, — не вживайте ліки. Саме пацієнт володіє правом приймати рішення. Будучи хіміком і роблячи ці препарати, я дивувався, бо не міг збагнути таку річ. Я створюю ці препарати, їхня здатність убивати проявляється в наших лабораторіях і підтверджується в інших лабораторіях та ще й з’ясовується, що вони є не тільки небезпечні й неефективні, а ще й спричиняють саме ті ефекти, які мають лікувати. НЕ розумію, як тільки їх ухитряються продавати?
Та Шейн Еллісон дає й відповідь на своє запитання: У фармагігантів – найгеніальніші в світі відділи маркетингу. Вони просто платять професіоналам – лікарям, професорам – за звіти з нібито позитивними результатами проведених досліджень. Так купується наука.
Шейн ЕЛЛІСОН: – Не менше як 125 тисяч людей щорічно помирають від рецептурних препаратів. Здавалося б, що фармкомпаніям варто було б витрачати більше засобів на дослідження, щоби знизити рівень смертності. Та ні ж бо! Вони продовжують маркетинг. Рекламують, рекламують, рекламують! Гіпнотизують населення та садять на препарати, направляючи до психіатрів, щоби вони тихо ковтали чергову «Цимбалту» чи черговий «Прозак», чи що завгодно із запропонованого, як вони це назвуть. І ви втягнуті в індустрію на мільярди доларів, яка дуже багатьох людей робить хворими, процвітаючи на цьому.
Згадаймо 2000-ий рік з його атиповою пневмонією. Далі з’явився пташиний грип, свиний. Мільярди доларів витрачені на розробку вакцин, а ще більше – на лікування. Хіба не схема, описана Шейном Еллісоном, тут простежується? До речі, окремі медики впевнені, що ліки від СНІДу й діабету вже існують, просто фармкомпаніям не вигідно виліковувати людей. Натомість вигідно їх все життя лікувати.
Молодий лікар приходить до батька:
– Батьку, пам’ятаєш отакого хворого, що ти його лікуєш уже 20 років? А я його вилікував за три дні!
– Дурнику мій! Та саме цьому хворому ми зобов’язані будинком, машиною й твоїм навчанням на лікаря…
Та все ж час від часу стаються прориви, такі, як з лікування виразки шлунка.
Виразка шлунка лікується за 7-10 днів.
Як відомо, австралійські учені Баррі Маршалл і Робін Воррен – першовідкривачі медичного значного бактерії Helicobacter pylori 2005 року отримали Нобелівську премію у медицині за те, що раз і назавжди позбавили людство від такої небезпечної та приставучої недуги як виразка шлунка і дванадцятипалої кишки. Той, хто від неї потерпав, знає, що ця хронічна хвороба час від часу загострюється. Раніше стверджувалося, що причини цього полягають у стресах і гострій їжі, а бактеріальну природу відкидали – мовляв, бактерії не можуть жити у кислому середовищі шлунка. Натомість Маршалл та Воррен довели, що виразка має бактеріальну природу: її збудник – Helicobacter pylori.
Історія цього відкриття дуже цікава, та наведу лише останній штрих: Баррі Маршаллу довелося поставити експеримент на собі, щоби переконати світову спільноту у правдивості свого відкриття. Учений свідомо випив вміст чашки Петрі з культурою бактерії H. Pylori, після чого її виявили у слизовій оболонці його шлунка. А через 10 днів після навмисного інфікування ендоскопія показала ознаки гастриту і присутність H. pylori. Далі Маршалл спромігся продемонструвати, що він у змозі вилікувати свій гелікобактерний гастрит за допомоги 14-денного курсу солей вісмуту і метронідазолу. Та Маршалл і Воррен пішли далі: вони змогли довести, що антибіотики ефективні в лікуванні більшості випадків гастриту й виразок шлунка і дванадцятипалої кишки.
А висновок із цієї історії чесні медики зробили такий: якщо раніше на лікування виразки шлунка хворий витрачав протягом життя не один десяток тисяч доларів, то нині вирізка лікується за 100 баксів.
Від німесуліду – кровотечі, від анальгіну – зміни в складі крові
Найважче самотужки боротися із болем. Навіть ті люди, які звикли поратися з хворобами без використання ліків, перед болем встояти не можуть – дістають з домашньої аптечки анальгін, аспірин чи будь-яку іншу знеболювальну пігулку. Однак і тут треба бути вельми уважним!
– Звичний для нас анальгін має чимало побічних дій. Доведено, що він спричиняє зміни у складі крові, небезпечний для нирок, може викликати важкі імунні наслідки. Краще замість анальгіну використовувати ібупрофен. Він мінімально підвищує тиск і не впливає негативно впливу на шлунково-кишковий тракт, – радить Олександра Ляшко, лікаря-анестезіолога, завідувача відділенням анестезіології Чернівецького обласного онкодиспансеру. – Вживання парацетамолу може спровокувати побічні реакції з боку печінки. До того ж, його ні в якому разі не можна поєднувати з алкоголем.
Від аспірину страждає шлунково-кишковий тракт. Не варто застосовувати аспірин при застуді, особливо при підозрі на грип. Він підвищує кровоточивість, і якщо грип ускладниться запаленням легенів, є ризик виникнення крововиливу в легені. Взагалі, у багатьох країнах світу аспірин застосовується лише для профілактики серцево-судинних захворювань. Але для цього препарат має призначити лікар.
– А що скажете про препарати на основі німесуліду, які, здається, спроможні зняти будь-який біль?
– Ці препарати заборонені майже в усіх країнах Європи, бо викликають серйозні ускладнення – кровотечі. Не раджу використовувати їх для зняття болю. Краще обрати ібупрофен, а при спазмах – спазмолітики.
Будь мудрим: довіряй, але перевіряй. Право вибору все ж таки за пацієнтом
– Уреоплазма – бактерія, але не паразит, – стверджує відомий московський професор-гінеколог Ольга ПУСТОТІНА. – Та й лікують уреоплазмоз тільки в Росії та ще в Україні. Лікують дуже тривалий час і дуже дорого. Про вартість аналізів уже й мовчу! А за рубежем такої хвороби, як уреоплазмоз, не існує!
Подібне діється й з дисбактеріозом, який ми лікуємо паралельно вживанню антибіотиків. Хоча спеціалісти стверджують, що 2-3 склянки кефіру на день значно швидше впораються з дисбалансом у шлунку, ніж дорогі пробіотики:
– Адже біфідобактерії та лактобацили, що, переважно, входять до їхнього складу, перебувають у пігулках у сухому вигляді. А чи запрацюють вони у шлунку, ніхто не знає, – зауважив знайомий гастроентеролог, який волів залишитися інкогніто. А це, зрештою, теж засвідчує складність і неоднозначність цієї теми для нашого суспільства. Та саме тому й озвучуємо її. Якщо ж наша офіційна медицина захоче висловитися з цього приводу, редакція буде тільки рада цьому. Що більше точок зору, то об’єктивніше вимальовується проблема. В її ж вирішенні зацікавлені всі верстви населення.
Та, зрозуміло, щоби лікувати те, чого немає, тим, що не потрібне, найперше треба завмотивувати лікарів. Для цього в кожному обласному центрі працюють відділи медичних представництв провідних фармацевтичних компаній. Вони напряму спілкуються з медиками й постійно організовують для них безкоштовне навчання, семінари, симпозіуми, перебираючи, таким чином, на себе функцію державних організаторів охорони здоров’я й полегшуючи цим організаторам життя. Одне слово, фактор нібито позитивний, але, з іншого боку, варто відстежити, яка мета досягається при цьому…
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
Замість епілогу:
Ася, учениця 2 класу: «Бабусю, а ти бачила рекламу, де відомі люди кажуть, що вони користуються якимсь засобом? Вони ж за це гроші отримують, а ми потім купуємо всілякий непотріб».
