Кандидат до Верховної ради по 201 округу, екс-мер Чернівців Микола Федорук вперше після початку передвиборчої кампанії зустрівся з журналістами. Побутує думка, що така довга пауза – це не лише навмисна інтрига, а й відсутність необхідності активних дій. Начебто Федорук упевнений, що його завдання – не завоювання нових прихильників, а лише збереження старих. Утім, нові сміливі заяви мають на меті показати: Федорук уже не той, що був.
Кандидату, який пристав до Об’єднаної опозиції (яку, за його ж словами, обрав з поміж інших політичних сил, що пропонували йому приєднатись) довелось навчитись новій риториці. Зокрема, Микола Трохимович дозолив собі називати ворогами держави Литвина і Януковича, заявляти про боротьбу із режимом.
Насамперед екс-мер, не помічений раніше у прихильностях до опозиції, чітко заявив: «Йду до Верховної Ради України, тому що мене не влаштовує ситуація в нашій державі. Підтримую програму об’єднаної опозиції, яку сформували сім політичних сил. Режим, який встановився в країні, веде до міжнародної ізоляції України. Закінчиться все тим, що ми перетворимося на країну-ізгоя, перебуваючи в самому центрі Європи».
Зізнається, що ніколи опозиціонером не був, але «його змусили визначитися». Говорить, що «опозиція — це не тільки бігати по сесійній залі і кульки розвішувати, сирени включати, коли Партія регіонів виступає проти НАТО, не тільки бійки — але це й робота, подання законопроектів». «Щоправда, ніхто на них поки що не реагує», – зауважує Микола Федорук.
Не дав, однак, остаточної відповіді Микола Федорук на принципове питання, де він бачить своє політичне майбутнє: в залі Верховної Ради, чи в більш звичному для нього кріслі мера.
«Якби були призначені вибори міського голови – ми б з вами поговорили на цю тему. А там, коли будуть вибори, порадимось», – відповів кандидат в депутати, дивлячись на ватажка чернівецьких опозиціонерів Максима Бурбака.
Не уникав Микола Трохимович не лише особисто-болючих, пов’язаних з його усуненням, питань, а й гострих, які стосувалися його багаторічного – і, певною мірою, неідеального – господарювання в місті. Федорук зізнався, що «завинив перед чернівчанами», бо небагато зробив для них, коли керував містом.
Від виборів екс-керівник очікує лише перемоги. Мститися, каже, не буде, адже «помста – доля слабких», а себе Федорук вважає сильним, та повторив це кілька разів, мабуть аби переконати в цьому присутніх на заході журналістів.
Проте головне питання – чи повернеться Микола Трофимович до Чернівців у разі проходження до Верховної Ради, залишилося без відповіді.
Вл. інф.
Олексій Кандюк
голова Чернівецького центру «Соціальних та правових досліджень»
Очевидними з виступу Миколи Трохимовича є дві речі. По-перше, він підтвердив, що його в першу чергу цікавить мандат народного депутата, а не розігрів перед майбутніми виборами мера, що не було безсумнівним з огляду на його кампанію.
По-друге, він вперше особисто заявив про свою опозиційність. Оскільки Микола Трохимович послідовно уникав цього протягом усієї історії своєї політичної діяльності, вірогідно, склалася ситуація, коли вибору в нього не залишилось.
Дещо дивно пролунали слова Федорука про те, що він насправді хоче спочатку отримати депутатський мандат, а вже потім, спокійно спостерігаючи за розвитком подій у Чернівцях, вирішувати чи йти йому на вибори мера, чи ні.
Протягом усіх років своєї політичної діяльності основним поняттям публічної риторики Миколи Трохимовича була «громада». Саме намір опиратись на чернівецьку громаду, або принаймні його декларування багато в чому обумовили 17 років мера Федорука.
Тому заяви в стилі «спочатку оберіть мене до Верховної Ради, а потім ми порадимось всередині опозиції чи йти мені на вибори мера, чи ні» є досить небезпечними. Чернівці дуже специфічне місто і чернівецький виборець може розцінити подібні висловлювання, як прояв неповаги.
Загалом же, прес-конфереція, вочевидь, означає офіційний старт публічної виборчої кампанії Миколи Трохимовича. Він фактично заявив увесь той набір тез, з якими він піде до чернівецького виборця. Тези ці переважно політичного характеру – боротьба з правлячим режимом, звільнення політичних в’язнів, відміна закону про мови.
Ігор Гаврада, політолог
Вчорашня прес-конференція була першою для Миколи Федорука у цій кампанії. Після довгої відсутності на публіці він чітко пояснив, чому йде до Верховної Ради – бо його не влаштовує ситуація в країні та режим, який веде до міжнародної ізоляції. Таке позиціонування дозволяє використовувати загальне падіння довіри до влади. Звісно, опозиційна риторика дозволяє Миколі Федоруку схиляти на свій бік т.зв. «протестний електорат», тобто тих, хто розчарований у владі. Від кількості таких виборців залежатиме підтримка екс-мера. Водночас орієнтація лише на таких виборців містить небезпеку. Адже кандидат-мажоритарник повинен звертатися насамперед до проблем свого округу. А цьому на цій прес-конференції було приділено недостатньо уваги.
