До дискусії про зелені колись Чернівці, перетворені на кам’яний мішок, розпочатої активістами громадської екологічної організації «Зелений світ Буковини» та підтриманої народним артистом України скрипалем Павлом Чоботовим і вчителькою Тетяною Спориніною, долучився професор-еколог.
Нормативно-правова база збереження зелених насаджень у Чернівцях існує, а самих зелених насаджень катастрофічно меншає. Чому?
На це запитання відповідає відомий в Україні еколог, професор, доктор біологічних наук Юрій МАСІКЕВИЧ.
– Збереження та відтворення зелених насаджень – це, без сумніву, запорука підвищення екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки громадян, а також забезпечення високого рівня збалансованого розвитку урбоекосистеми.
Нормативно-правову основу озеленення міст становлять Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України», «Про екологічну мережу України», Постанова Кабміну від 1 серпня 2006 року «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105, ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. На основі цих нормативно-правових актів рішенням десятої сесії VI скликання Чернівецької міськради від 28 липня 2011 року N 239 затверджено «Тимчасові правила благоустрою м. Чернівці». Проте, незважаючи на наявність достатньо деталізованої нормативно-правової бази, стан зелених насаджень на території міст, зокрема Чернівців, залишається надзвичайно вразливим.
Міські насадження за призначенням та класифікацією поділяють на
зелені насадження загального користування, розташовані на території парків, скверів, бульварів, насадження лісопарків, гідропарків та інших територій, які мають вільний доступ для відпочинку;
зелені насадження обмеженого користування на територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ, вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ, закладів охорони здоров’я, промислових підприємств і складських зон, санаторіїв, культурно-освітніх і спортивно-оздоровчих установ тощо;
зелені насадження спеціального призначення – насадження вулиць, насадження на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств, насадження кладовищ, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні насадження, розсадники, квітникарські господарства.
До чинників зниження життєздатності та втрати естетичної та санітарно-гігієнічної функцій міських насаджень належать:
*рівень забруднення атмосфери та ґрунту автомобільними викидами; *порушення технології посадки та догляду за зеленими насадженнями; *пошкодження дерев шкідниками та хворобами; *вандалізм, механічні пошкодження тощо.
Щоби зберегти та забезпечити охорону та використання дерев і кущів у населених пунктах належними чином, потрібен їхній облік та складання реєстру за видами та віком. Це завдання, відповідно до чинних норм, покладається на органи місцевого самоврядування. Але такий облік, на жаль, носить фрагментарний характер і стосується, в кращому випадку, зелених насаджень об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). Зокрема, колишнє Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області (підрозділ Мінприроди України до 2013 року) створило реєстр об’єктів ПЗФ міста Чернівці, оформивши на них охоронні зобов’язання та паспорти. Після ліквідації регіональних представництв Мінприроди (управлінь охорони навколишнього середовища в областях) питання погодження знесення зелених насаджень покладено Постановою КМУ 2013 року на Державні екологічні інспекції в областях (підрозділ Мінприроди).
Слід наголосити, що для Чернівців актуальним залишається облік зелених насаджень обмеженого та спеціального користування. Для цього треба розробити цільову програму, до реалізації якої залучити бюджетні кошти та науковий потенціал вищих навчальних закладів міста.
Особливої уваги потребують:
- формувальна,
- омолоджувальна обрізка та санітарна прочистка дерев та кущів на території міста (зі збереженням оптимальної асимілюючої поверхні);
- поступова заміна насаджень, які досягли вікової межі на знакові дерева та чагарники для досягнення ландшафтної індивідуальності;
- активне впровадження квіткового оформлення паркових територій;
- оновлення якісного стану і збільшення асортименту зелених насаджень при здійсненні реконструкції та ремонтів об’єктів зеленого господарства.
Оскільки зелені насадження мають важливе поліфункціональне значення у міській екосистемі, тобто:
- очищають надзвичайно загазоване автотранспортом повітря від пилу та газів,
- формують мікроклімат,
- створюють умови для відпочинку жителів,
- поглинають шумове забруднення,
- мають фітонцидний вплив,
- формують ландшафти житлових районів тощо…
Зважаючи на реальний стан зелених насаджень міста, варто найближчим часом розробити Концепцію комплексного збереження зеленого поясу Чернівців.
Юрій МАСІКЕВИЧ, заслужений працівник освіти України, завідувач кафедри екології і права Чернівецького факультету Національного технічного університету «ХПІ», БДМУ, член правління Всеукраїнської громадської екологічної організації «КРОНА»
Від редакції – владі:
Перед керівництвом міста спеціалісти-екологи вже поставили два невідкладних завдання. Щоби зберегти для чернівчан «зеленого друга», потрібно, найперше, сформувати Концепцію комплексного збереження зеленого поясу Чернівців (проф. Масікевич) та Концепцію озеленення міста (ГЕО «Зелений світ Буковини»). Зрештою, вони поєднуються в одну. Та міська влада цим поки що не переймається. А дарма…
