Ці слова, сказані під час відкриття у Чернівецькому обласному художньому музеї персональної виставки «Під знаком Ероса -2» члена Національної спілки художників України Анатолія Житарюка, лише підкреслюють захопленість автора життям і закоханість у жінку, дарувальницю цього життя. До слова, ніжна стать також віддячує Анатолію Миколайовичу теплим ставленням, бо саме жінки є найпершими і найвідданішими шанувальницями його творчості.
Цьогорічну виставку відомий буковинський художник приурочив до Дня закоханих. Зрештою, й аналогічні його виставки завжди проходили саме цієї пори роки або ж навесні. Та й вже самі лише назви попередніх творчих звітів митця є свідченням відданості автора обраній темі: «Жінки і квіти» (2010), «Під знаком Ероса» (2011), «Територія душі» (2012), «ЕксТаз» (2013, 2016), «Про святе і грішне» (2023), «Коктейль емоцій» (2024). Чимало із цих творів завдяки міжнародним мистецьким проєктам, організованим Чернівецьким художнім музеєм, мали змогу побачити та оцінити прихильники мистецтва з австрійського Клагенфурту , румунської Сучави, німецького Аугсбургу.
На нинішній виставці представлені 52 роботи майстра – натюрморти, пейзажі, фігуративні композиції. Вони виконані різними техніками, у тому числі авторськими. «Художник стилізує, змінює форму предметів, вкладаючи глибокий символічний зміст у кожну композицію, – розповідала Марія Ільків, заступниця директора художнього музею з наукової роботи.
На відкритті персональної виставки (зліва направо): мистецтвознавиця Олена Гужва, художник Анатолій Житарюк, заступниця директора музею Марія Ільків.
Прикметно, що відкриття виставки працівники музею перетворили на перформанс, за яким було цікаво спостерігати усім шанувальникам творчості художника. Тим паче, що у цьому дійстві брали участь мало не всі присутні. Бо День закоханих припав ще й на День дарування книг. Отож, немов рояль у кущах, з’явилися роздруківки нового вірша про кохання Михайла Графова. З цією кольоровою роздруківкою можна було підійти як до поета, так і художника та отримати їхні автографи.
Зрозуміло, що Михайло Графов не випадкова людина у Художньому музеї. Торік він придбав 13 творів Сергія Колісника серії «Птах» і передав їх музею.
…Та повернемося до героя публікації. Його творчий бекграунд багатий та різноманітний. Приз глядацьких симпатій за композицію «Єва» на міжнародному конкурсі скульптур з піску в Італії, лауреат премії ім. Одарки Киселиці та міжнародної літературно-мистецької премії ім. Ольги Кобілянської, почесна відзнака «Вдячна Буковина». Житарюк також був генератором ідеї, організатором та учасником першого на Буковині фестивалю льодових скульптур. І хоча недарма кажуть, що коли хочеш насмішити Бога, розкажи йому про свої плани, Анатолій Житарюк усе ж таки не побоявся анонсувати наступну виставку. Ба більше, він пообіцяв, що у 2026-му представить виключно нові роботи. Переконана, майстер уже готується до завжди хвилюючої для нього зустрічі з глядачами.
А на нинішній – ми побачили твір, який досі ще ніколи не виставлявся, хоча був написаний понад 30 років тому.
Родина, 1989
Пропоную кинути оком ще на кілька робіт Анатолія Житарюк та, не гаючи часу, відвідати романтичну виставку, щоби відчути енергетику творінь художника. Бо ілюстрація в газеті, журналі чи на сайті, це, як самі розумієте, навіть не бліда копія оригіналу…
А цей твір має назву “Чоловіча доля”
Людмила Чередарик, фото автора
