Будинок, який підтримує Геракл
На давній поштівці з видом на Rathausstrasse височіє стрункий ошатний будинок, який і сьогодні милує око. Кам’яниця споруджена 1905 року на замовлення чернівчанина Адольфа Брока за проєктом будівельної фірми Германа Лікворніка на розі нинішніх вулиць Кохановського та Головної.
Фірма-забудовник об’єднувала функції архітектурного планування та фасадного оформлення.
Найбільш промовистим акцентом будівлі є еркер, увінчаний баштою зі шпилем. Він стрімко здіймається над чотирма поверхами будинку й додає йому витонченої легкості. А його напівсферичну основу, декоровану ліпниною яблуневого цвіту, підтримує скульптурна статуя Геракла з лев’ячою шкірою на спині як символ непорушної міцності самої будівлі. Її архітектурний декор утворюють характерні для стилю необароко жіночі маскарони, картуші та гірлянди.
Якщо уважно розглянемо цю поштівку початку 1900-х років, помітимо на сферичній основі
еркера короткий текст. На жаль, невмолимий час не зберіг його. Він є рукописним, з розмашистими лініями, петлями та штрихами.
Напис не піддавався прочитанню. По-перше, текст нанесений на вузьку горизонтальну заглибину на картуші і має хвилеподібну форму. Тому деякі з букв деформовані та виглядають, як незрозумілі символи. По-друге, здається, що бракує букв на початку. На додачу, не можемо бачити кінець слова на картуші, оскільки ця чи не єдина світлина еркера тієї пори зроблена під легким кутом.
Отже, спроби прочитати напис щоразу виявлялися марними.
Утім, на користь одного з численних припущень про зміст і призначення нерозбірливого слова прийшлася практика розміщення на картушах напису з інформацією про власника будівлі. Саме цей факт знайшов підтвердження в чернівецькій пресі початку 1900-х років. Тоді з’ясувалося, що, крім декоративності, хитросплетений текст мав також інформаційну роль, бо зазначав приналежність будинку. А саме: карколомний напис – це назва будинку й вона зазначала, що будинок належить Адольфу Броку, тобто «будинок Брока».
Підтвердження цього знаходимо у газеті «Czernowitzer Allgemeiner Zeitung» за 26 червня1906 року, де у тексті про судове засідання будинок Брока називають «Brockhaus».
А в цьому ж часописі за 28 червня того ж року слово написане англійською і є довшим на одну букву: «Brockhouse». Відтак припускаємо, що на поштівці саме цієї літери і не видно.
Цю помітну будівлю в газетах називали ще «Haus Brock» («Будинок Брока»), а на балконних решітках досі збереглася монограма першого власника («AB»).
Зауважимо, що траплялися й помилки в написанні цього слова, що помічаємо в рекламному оголошенні того ж року: (без букви «c») – «Brokhouse» («Bukowinaer Rundschau», 1906, 20 січня) або без букви «o» – «Brck’schen Hause». (Rathausstraße)» («Czernowitzer Tagblatt», 1905, 1 жовтня).
Слід підкреслити, що газетні видання, на жаль, припускалися помилок і в написанні прізвища Адольфа Брока. Це траплялося через низьку якість типографського друку або з вини авторів текстів, які повторювали таке написання.
Реклама будівельної фірми Германа Лікворніка.
«Bukowinaer Rundschau» 20 січня 1906 р.
Прикладом слугують варіанти помилок: коли «с» читається як «o», через пропуск букви «c» («Brok» замість Brock) або вживання подвійної букви «o» (Brook). А в текстах кирилицею — як «Брух».
Тому й бачимо навіть у списках мешканців м. Чернівці за 1908, 1909, 1913 і 1914 роки хибний запис його прізвища: Adolf BROOK. При цьому адреса вказана без помилки – Kochanowskigasse 2.
Про Адольфа Брока
Часописи є справжнім документальним джерелом подій і фактів з життя чернівчан. Зауважимо, що газетні шпальти початку 1900-х років розкривають сучасним читачам ще й
деталі біографії Адольфа Брока. Саме з них ми дізнаємося про самого Адольфа Брока та
про події його життя. Деякі з них можна назвати приголомшливими. Скажімо, повідомлялося про те, що, коли Адольф Брок з дружиною Циллі та її батьком М. Герінгером повернулися з Африки, на них подали скаргу, в якій стверджувалося, ніби вони намагалися завербувати «двох місцевих дівчат для продажу в Південній Африці під найпривабливішими приводами». Хоч водночас йшлося також і про те, що «мати тих дівчат практично примушувала своїх дочок їхати, від чого ті самі відмовилися…». Подружжя Брок і пан Герінгер заперечували подібні підозри, зауваживши, що мають ресторан у місті Бейра у португальській Східній Африці (Мозамбік) і планують туди повернутися. («Czernowitzer Tagblatt» від 22 листопада 1904 року).
З тексту тієї публікації дізнаємося, що Адольф Брок приїхав із Лондона, а народився він у Колбелі, поблизу Варшави. (Тоді село Колбель було переважно єврейським з 49 приватними крамницями та десятками ремісничих і обслуговчих майстерень).
А газета «Czernowitzer Tagblatt» за 24 червня 1906 року написала з уточненням: «уродженець Росії Адольф Брок приїхав з Англії» до Чернівців. Адже на час народження Адольфа Брока Польща була у складі Російської імперії.
Далі з рядків газет стають відомими подальші факти з життя Адольфа Брока і, зокрема, цікаві деталі появи будинку, який вирізняє з-поміж інших велична скульптурна постать Геракла. Історія ж бере початок із того, що батько дружини Адольфа Брока пан М. Герінгер був власником «напівзруйнованої, вже розваленої халупи на так званій землі Герінгера». Але він домігся знесення свого помешкання, а пан Брок ініціював будівництво на тому місці нового багатоповерхового будинку («Bukowinaer Rundschau», 13 вересня 1905 року). До слова, дружиною Адольфа Брока була Cilli, а не Julie, як це помилково читаємо в газеті «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» 23 квітня, 1905 р. та відповідно – у моїй публікації за 2022 рік.
Угоду про будівництво склали з будівельною фірмою Германа Лікворніка. Втім, до будівництва виявилися причетними й дві інші фірми, між якими точилася тяганина через історію з кредитами, яка й довела до суду. Адольф Брок виступав у цьому процесі як свідок. Розгляд судової справи тривав майже тиждень»Шахрайське банкрутство» жваво висвітлювала чернівецька преса, яка насамкінець повідомила, що суд присяжних визнав обвинувачених невинними.
* * *
А втім, з плином часу найбільш важливим для майбутнього виявилося те, що з іменем Адольфа Брока пов’язане зведення будинку, який і сьогодні прикрашає центр Чернівців. Будівля милує око гармонійними пропорціями, ошатним архітектурним декором і неповторною скульптурною композицією. Та й 1905 року про цю подію повідомлялось з особливим піднесення: «На розі Кохановського-Ратушної постав чудовий будинок», – інформувала «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» 5 травня 1905. А 13 вересня «Bukovinaer Rundschau» писала, що в місті «височіє чудова монументальна будівля, збудована за планами майстра-будівельника Лікворніка. Один з її фасадів виходить на Rathausstrasse, а інший — на Kochanowskigasse. Будинок має прості, але дуже приємні архітектурні орнаменти з обох боків і стане однією з найкрасивіших будівель в цьому районі. Будівля задумана як житлова та комерційна і містить кілька магазинів».
А «Czernawitzer Tagbtatt» за 26 листопада 1905 року додає, що «Rathausstrasse наразі є найжвавішою вулицею столиці землі, де відбувається найбільший рух транспорту та торгівлі».
Дійсно, тротуари були повні перехожих. Біля самого будинку з Гераклом була й трамвайна зупинка. Вулицею повз «Brockhaus» гучно проносилися карети.
Узріжжя вулиць Kochanowskigasse і Rathausstrasse кипіло від численних відвідувачів різноманітних крамниць.
Підприємливий Адольф Брок заповзято перетворив перший поверх власного будинку на справжню низку маленьких магазинчиків та лавочок, у яких задешево можна було придбати все на світі.
Тут на першому поверсі була всім відома книгарня Моріца Готтліба та найрізноманітніші крамнички на кшталт «Торгівля книгами та папером», «Шкільні підручники», «Продаж канцелярських товарів Сауля Блюменталя». Дивом тут примостилися кондитерська, «Шкіряні вироби», «Годинники», «Сигарети», «Магазин одягу», ювелірна майстерня тощо. На світлині тих років можна побачити й рекламні вивіски з написами українською мовою «Папери» та румунською «Librarie».
Реклама магазину Йозефа Готтліба
Ось переклад того рекламного оголошення: «Настільні ігри.
Фотографії та альбоми для автографів.
Великий вибір різдвяних та новорічних подарунків, а також різдвяних та новорічних листівок всіма національними мовами за найнижчими цінами рекомендує
магазин канцтоварів JOSEF GOTTLIEB (раніше Em. Kanarski). Чернівці, вулиця Головна 3, філія: вулиця Rathausstrasse 21.
Набори канцтоварів. Чорнильні ручки».
Адольф Брок здавав в оренду також площі для майстерень і квартири. Серед рекламних оголошень нерідко трапляється і реклама самого Адольфа Брока про здачу в оренду квартир його будинку.
У газетних оголошеннях зустрічаємо також пропозиції про роботу в цих магазинчиках.
“Практикант
з поважної родини зі шкільною освітою негайно приймається з початковою зарплатою на роботу для торгівлі в ювелірний, годинниковий, золотий та срібний магазин Вільгельма Гольденштайна, ювеліра та годинникаря високої точності, Чернівці, Rathausstrasse 21».
Чернівці мали репутацію сучасного європейського міста. Не випадково газетні видання розміщували рекламу курсів вивчення іноземних мов.
Вона звучала привабливо та переконливо. Ось одне з таких оголошень:
А це його переклад: «СУЧАСНІ МОВИ Спеціально для учнів з високим рівнем досвіду
З використанням всесвітньо відомого методу Берліца. Французька, англійська, російська, іспанська, румунська, русинська, німецька тощо. Розмовна мова, граматика, література, ділове листування. За методом Берліца ви навчитеся говорити, читати та писати будь-якою іноземною мовою без зусиль та вільно за дуже короткий час. Кожний викладач викладає лише свою рідну мову. Успіх гарантовано. Попередні знання не потрібні. Реєстрація щодня з 12:00 до 13:00 та з 18:00 до 19:30 за адресою Kochanowskigasse 2. Брошури та пробні уроки безплатні» («Czernowitzer Allgemeine Zeitung» 24 жовтня 1906 р.).
«Brockhaus» і духовний Геракл
Активне середовище довкола приватного будинку з Гераклом відповідало потребам чернівчан у навчанні, інтелектуальному розвитку і в повсякденних справах. Будинок дійсно набув популярності і став архітектурною окрасою центру міста.
Відомо, що утворення гармонійного архітектурного ансамблю міста, як і зведення окремої будівлі, вимагають професіональної майстерності та значних зусиль. Одним словом, ця діяльність потребує справжньої титанічної сили.
Водночас, розглядаючи характер оформлення фасаду будівлі з еркером, варто зауважити, що для підтримки еркера обрано не звичну колону-Атланта, а скульптурне зображення Геракла-героя, який лише тимчасово замістив Атланта, щоб потримати небо. Це є символом величезної праці та стійкості. Адже Геркулес втілює ідею, що справжня сила полягає не у м’язах, а в характері та здатності контролювати себе.
Отже, образ Геракла є знаковим, бо тут він має як естетичну цінність, так і смислову та ідейну. Це дозволяє розглядати статую Геракла не як звичайний елемент архітектурного декору будинку Адольфа Брока і не тільки як уособлення сили й мужності, а й духовності.
Не зайвим буде пам’ятати, що історія зведення будинку Брока – це спільні зусилля та нелегкий шлях, а також моральні переживання й прагнення творити. Все це понад рік супроводжувало власника будинку та його забудовників. Вочевидь і постать Геракла тут красномовно символізувала людину, яка, попри всі негаразди, гідно й успішно долає труднощі та досягає успіху.
Водночас міфічний титан знаменує непохитність самої будівлі.
Доречно замислитися над тим, що статуя Геракла як зразкового героя була в багатьох чернівчан на устах.
Відомо, що масштабну особистість, якою був славнозвісний бургомістр Чернівців Антон Кохановський, наділяли рисами міфічного велетня та шляхетного подвижника.
Оцінюючи діяльність громадського і політичного діяча барона Миколи Василька, мешканці міста називали його «Гераклом дипломатії» і «Титаном» української справи.
Приміром, можна навести рядки з «Bukowinaer Post» від 23 квітня 1907 року: «Щоб контролювати та керувати таким величезним конгломератом, що складався з різних конфесійних та національних протиборчих угруповань, потрібен був Геркулес або неперевершена популярність, і Миколай Василько повністю досяг успіху в цьому».
На завершення роздумів згадаємо, що образ Геракла, статуя якого прикрашає чернівецький будинок, нагадує сьогодні нам не лише відомий міф про титана, а й надихає на стійкість духу та непереборне прагнення мирного, вільного та гідного життя на власній землі.
Докладніше про статую Геракла можна прочитати: Медіа-Версії, 17 квітня, 2022 рік.
Т. Дугаєва. Чернівецькі символи: від знаків на будинках до скульптури в архітектурі. Геракл як Атлант.
Тетяна Дугаєва, мистецтвознавиця, членкиня Національної Спілки художників України
