Децентралізація влади в усіх на вустах, але поки що ніхто її активно не втілює в життя. Та все ж таки на останній сесії обласної ради депутати затвердили план формування територій громад краю, покликаний стати першим кроком до децентралізації. За цим планом область пропонують поділити на 35 громад. Однак усе це виглядає поки що доволі розмито і має своє підводне каміння.
Про те, яким чином має реалізовуватися реформа місцевого самоврядування та чого не вистачає для її здійснення, – у розмові з депутатом облради та членом робочої групи з підготовки перспективного плану формування територій громад Чернівецької області Францом ФЕДОРОВИЧЕМ.
– На Буковині процес об’єднання громад відбувається доволі мляво. Оскільки Вам процеси державотворення відомі зсередини, як ви гадаєте, чому так?
– Бо існують прогалини у законодавстві, через які гальмується здійснення реформи. Саме тому під час громадського обговорення я підняв багато проблемних питань, на які немає відповіді в ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Зокрема, не окреслений чітко механізм формування інституту старост, які замінять сільських голів. Недарма ж учасники обговорення висловили побоювання, що староста буде призначатися і, відповідно, залежатиме від керівництва адміністративного центру об’єднаної громади. Не прописані також компетенції та перелік адміністративних послуг, які староста надаватиме мешканцям села, не визначена чітка процедура виходу сіл, селищ, міст із складу об’єднаної територіальної громади. Крім того, в законі не визначене поняття «добровільності об’єднання» та статусу окремих громад, які об’єднаються. До того ж, ні чинне законодавство, ні Методика Кабміну не передбачає мінімальну та максимальну чисельність об’єднаної громади, що спричиняє значні суперечки під час громадського обговорення.
Одну із таких прогалин законодавства мені вдалося подолати. На засіданні депутатської робочої групи з підготовки перспективного плану я запропонував внести до рішення облради пункт, що передбачає надання можливості територіальним громадам вносити зміни до перспективного плану для подальшого їхнього розгляду на сесіях обласної ради.
– Франце Карловичу, сільських та селищних голів найбільше турбує питання фінансування громад. За яким принципом воно відбуватиметься?
– На жаль, на сьогодні механізм фінансування громад ніде чітко не прописаний. Я цікавився цим у депутатів – і ніхто не міг на нього відповісти. Саме тому ми й схвалили Перспективний план формування територій громад краю, щоби в подальшому можна було вирішувати це питання й у новому бюджетному році та планувати фінансування. І, що головне, це допоможе вирішити питання самодостатності всіх громад. Йдеться про те, що великі громади, які мають 100-200 тисяч населення, – самодостатні і забезпечують себе місцевими податками. Тож зміст у тому, щоби об’єднати громади, які є дотаційними та забезпечити їх відповідним фінансуванням.
– Які кроки необхідні для об’єднання громад?
– По-перше, потрібна нова якість територіальних громад, нова якість місцевих рад і керівництва міст. У тому числі й нова виборча система, яка повинна дати можливість реалізувати бюджетну, адміністративну і політичну децентралізацію. Обласні державні адміністрації, які виконують сьогодні абсолютно непритаманні для них функції розподілу коштів – отже й втручання в господарську діяльність, – повинні бути ліквідовані. Президент матиме префектів, завдання яких – нагляд за дотриманням законодавства на відповідних територіях і координація, а не втручання в діяльність територіальних органів з боку центральних органів виконавчої влади. Все інше повинно відійти до органів місцевого самоврядування, територіальних громад.
Парламент повинен знайти в собі сили проголосувати конституційною більшістю за відповідні зміни. Це означає, що після набуття чинності конституційними змінами у нас знову будуть проведені вибори до органів місцевого самоврядування, адже такі зміни наділяють територіальні громади зовсім іншими повноваженнями. На центральному рівні мають залишитися ключові питання національної безпеки, оборони, правоохоронної системи, суду, міжнародної діяльності.
– Кожний план завжди передбачає терміни виконання. За який термін ми можемо реалізувати перспективний план формування громад?
– Сьогодні конкретики щодо термінів, які ми збираємося реалізувати, ніхто назвати не може. Але ми бачимо досвід Європи, приміром, країн Прибалтики чи Італії, які, нехай за два-три або ж десять років, але здійснили-таки подібну реформу.
Та й за прикладом далеко ходити не треба. Ми знаємо досвід Польщі, яка реалізувала цю реформу доволі швидко.
Звісно, реалізація реформи вже викрила певні недоліки – її починають переглядати, доопрацьовувати, але, які відомо, немає межі досконалості.
Зараз ми йдемо шляхом Румунії, де передані повноваження місцевим органам влади як представницьким і вони мають свої виконавчі комітети. А комітет має свого представника – префекта. Досвід Румунії дуже позитивний для України. Однак варто зазначити, що першочергово румуни розробили чіткий механізм об’єднання громад.
Сьогодні багато говорять про децентралізацію влади, але жодного кроку до цього ще не зроблено. У нас створений центр реформ, але ми досі стоїмо на місці. Чому ж так? Тому що немає механізму здійснення реформ і перспективний план є першим кроком до того, щоби в подальшому відпрацювати цей механізм.
Руслан КОЗЛОВ, «Версії»
