Кажуть, покоління змінюються. Втім, принцип чи то Людовіка XV, чи то його фаворитки маркізи де Помпадур «Після мене – хоч потоп!» не тільки досі живе, але й користується шаленою популярністю в народі. Закон повторюваності історії слід прирівняти до законів Ньютона, настільки він нетлінно правдивий.
На вул. Комарова, навпроти ЗОШ №6 хтось вирішив прибудувати собі ще трохи квадратних метрів за рахунок балкону другого поверху. Зрозуміло, для цього потрібні будматеріали.
Але, оскільки заїзду посеред тротуару немає, проблему вирішили швидко: вантажівки заїхали через єдиний пішохідний перехід між газонами. Замість асфальту залишилося тільки місиво з болота, піску та каменюк, через яке не пройти, не пролетіти навіть дорослому за гарної погоди, не те що школярам, які щодня сотнями ходять цією «зеброю».
До речі, це той перехід, де загинуло вже кілька дітей. Не знаю, чи є діти у тих, хто покращує свої житлові умови, але за яким принципом вони живуть, здогадатися неважко.
Інший закон, яким послуговуються наші люди, теж відомий: хто сильніший, той правий. Його нагадав водій таксі, змушений пропустити КАМАЗ, який порушував правила. «Він на КАМАЗі, отже, він правий…». А коли одного разу знайомий водій побачив, як ДАІ зупинила джип, довго дивувався: «Розумієш, у нашій державі так не буває! ».
«Потоп» у нас не лише на дорогах: начхав у повному тролейбусі, перемацав (вибачте, інші слова не підходять) брудними руками увесь хліб в магазині, проклали кабель і «забули» закопати розрите, відсиділи строк у Верховній Раді, побули президентом чи прем’єром, зібрали податки наперед – а далі трава не рости…
Все одно ніхто не чіплятиметься і до великого чину, й до малого чиновника. Бо ж він сильніший, а отже, правий. А все чому? Тому що закони, крім трьох законів сили – чи то Ньютона, чи то КАМАЗа, не виконуються… Розум не потрібний, коли є сила!
Лєра ЯСНИЦЬКА
