У новій рубриці «Версії» інформуватимуть буковинців про їхні права у комунальній сфері, а фахівці розповідатимуть, як правильно ними користуватися. Адже всі комунальні підприємства (КП) – це власність громади, а отже – кожного з нас, хто мешкає на цій території. Мета нової рубрики – відкрити завісу таємності над КП, зробити їхню діяльність прозорою та поставити під контроль громади.
Чернівчани нічого не знають про свою власність і не контролюють її
Байдуже ставиться до цього й місцева влада. Хоча навіть малюки захищають свої іграшки …
Кожний з нас апріорі є власником. Навіть бомж має якийсь одяг, і торбину, з якою ходить, і місце, де спить… Усі ми так чи інакше обліковуємо свою власність. Будь-яка домогосподарка скаже, скільки в неї на кухні каструль. Кожному відомо, який саме одяг висить у його шафі. До того ж, ми ще й захищаємо свою власність. За метр-два землі чи сарай у дворі почасти влаштовуємо «кровопролитні» бійки.
А наша комунальна власність у мільйони гривень чомусь нікому не потрібна! Ми віддали її на відкуп чиновникам, не цікавлячись навіть формуванням тарифів. А потім плачемося, що «комуналка» зֹїдає весь сімейний бюджет. Але це ж розплата за те, що ловимо ґав…
Хто в домі господар?
З наших необізнаності, дурості та байдужості вже давно користаються ті, хто сидить біля владного окрита. Для прикладу, запитайте себе, своїх рідних і сусідів: «Кому належить комунальна власність і хто нею розпоряджається?». Якщо знаєте правильну відповідь, будете надзвичайно здивовані тим, що почуєте. Коли подібне опитування провела громадська спілка «Буковинська партнерська агенція» (БПА) і показала відеозапис журналістам, усі просто зойкнули: люди з вищою освітою відповідали по-різному, але не було жодної правильної відповіді. Як правило, казали, що комунальними підприємствами розпоряджається уряд, а володіє ними місцева влада.
А раз люди так думають, то місцева влада і поводиться як власник. Але навіть і вона не знає, скільки комунальних підприємств у Чернівцях.
Здійснюючи проект «Кому служать комунальні підприємства (КП)», громадська спілка з’ясувала, що, за інформацією сайту Чернівецької міської ради, у місті є 26 КП. Довідковий сайт називає іншу цифру – 35, сайт mapia/ua – 27 , а за новинними сайтами їх є 42. Коли ж БПА звернулася до чернівецького міськвиконкому, то там їй повідомили, що комунальних підприємств у місті 68. Прикметно, що на сайті міськради не згадується найбільше комунальне підприємство «Калинівський ринок».
Забігаючи наперед, скажу: законним власником комунальних підприємств у Чернівцях є територіальна громада. В особі міської ради вона володіє, користується та розпоряджається об’єктами права комунальної власності. Так записано в Статуті територіальної громади міста Чернівці.
Як чернівецька міська рада, так і чернівецький міськвиконком дали громадськості недостовірні цифри про кількість комунальних підприємств у місті. Тож як вони ними управляють?
А що ми маємо реально? Ні міська рада, ні міськвиконком не знають точної кількості підприємств, які мають приносити дохід чернівецькій громаді. І чималий. Бо насправді їх у Чернівцях 150! Таку цифру надала Буковинській партнерській агенції фіскальна служба.
Якщо комунальна власність збиткова, це комусь треба
Рухаємося далі: які з цих підприємств є збитковими, а які – прибутковими? Ми, чернівчани, як їхні власники, не тільки маємо право цим цікавитися, а й зобов‘язані це знати.
– На жаль, така інформація є великою таємницею, – каже тренер Лідія АНЦИПЕРОВА, яка проводила для журналістів навчання «Роль медіа у висвітленні діяльності комунальних підприємств Чернівців» у рамках проекту «Кому служать комунальні підприємства? – Боротися з корупцією, будувати прозорість!». – Адже практично всі КП, крім МТК «Калинівський ринок», не публікують для широкого загалу річних звітів у пресі, не знайомлять з бюджетами тощо. Більше того, в робочій комісії з розгляду та затвердження фінансових планів підприємств комунальної власності на 2015 рік не було жодного (!) представника громадськості: туди увійшли 2 заступники міського голови, 2 начальники управлінь міськради та 6 депутатів. А на засідання робочої комісії запрошувалися виключно керівники виконавчих органів міської ради та голови районних рад, у підпорядкуванні яких перебувають підприємства комунальної власності.
Ну що поробиш, коли влада не хоче, аби люди знали, як працює їхнє майно. І за прикладом далеко ходити не треба.
Розповідає п. Анциперова: «За рекомендацією Наглядової ради керівництво «Калинки» вирішило щомісячно розміщувати на своєму сайті інформацію про доходи і витрати – за видами доходів і видатків. Але рекомендація не виконується. Публікуються піврічні звіти, а це зовсім інше. Та й до слова, ця Наглядова рада існує для захисту інтересів підприємців, а зовсім не мешканців міста – власників ринку.
Про закритість КП свідчить і те, – веде далі п. Лідія, – що власні сайти мають тільки 26 комунальних підприємств і то з вузькою інформацією про керівника, контакти і послуги. А 22 КП із них ще й мають електронну пошту на mail.ru чи yandex.ru. І практично в усіх останнє оновлення сайту було ще 2014-гоі. До того ж, велика кількість комунальних підприємств є збитковими. Та, попри це, вони щорічно отримують субсидії з місцевих бюджетів без обговорення з громадою».
Достатньо лише порівняти збитковість КП за 2012 і 2013 роки, щоби зрозуміти, хто та як господарює. Якщо 2012-го 14 підприємств мали збитки на 12,9 млн грн, то вже наступного, 2013-го року 11 «домоглися» збитків у сумі 40,7 млн грн! А стрибка долара тоді ще не було. Що знає про це громада? А нічогісінько! Хоча коли моя власність збиткова для мене, я ж мушу щось робити, чи не так? Та громаду легко обводять довкола пальця. Хоча за свою короткозорість вона сама і потерпає.
Скажімо, кому із чернівчан відомо, що за воду вони сплачують не «Чернівціводоканалу», а його дочірньому підприємству «Чернівцівода», яке за перше півріччя свого існування «напрацювало» майже на мільйон збитків. Як це могло статися, коли рядові споживачі розраховуються? Та ще час від часу їм просто «розкидують» невідомо звідки взяті борги, хоча кредиторською заборгованістю, яка існує роками, ніхто з керівництва водоканалу не займається і гроші не повертаються.
Одне слово, багато загадкового й дивного є у нашому «комунальному королівстві», яке живе за своїми законами, про які мало хто здогадується.
Права, про які ми навіть не здогадуємося
або «Вчіть матчастину – це врятує вам життя»
Для прикладу: хто читав Статут територіальної громади міста Чернівці? Мабуть, тільки фахівці. А там, між іншим, є цікаві протиріччя, на які звернула увагу Лідія Анциперова. Скажімо, у 4-му пункті статті 40 «Комунальні підприємства» йдеться про те, що «При встановленні розміру частки прибутку, яка зараховується до міського бюджету, Чернівецька міська рада керується принципом мінімального втручання у господарську діяльність комунального підприємства». А вже у 6-у пункті записано таке: «Реорганізація або ліквідація комунального підприємства здійснюється за рішенням міської ради». Тож як бути з принципом мінімізації втручання?
Дивує, м’яко кажучи, і 5-ий пункт цієї статті, де сказано, що «Територіальна громада міста Чернівці не несе відповідальності за зобов’язаннями комунального підприємства, а комунальне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями територіальної громади». А як таке взагалі може бути, коли КП фінансується з бюджету міста?
Одне слово, щоби добре жити в нашій державі, треба знати про свої права, а не покладатися на міфічного «Тата», який усіх розсудить, усім дасть порівну та забезпечить.
– А механізми впливу на місцеву владу існують, – стверджує громадська діячка, – і їх треба використовувати. Це прозорість і підзвітність підприємств, створення громадських рад при них, систематичний моніторинг з боку коаліції недержавних громадських організацій. Кандидатури на керівні посади у КП мають проходити через обговорення громадою. Публічні слухання – один з дієвих інструментів впливу на місцеву владу. Адже не секрет, що монополізм, поганий менеджмент і, як наслідок, роздуті штати, застаріла матеріально-технічна база та нестача фінансів призвели до катастрофи в комунальній сфері. Водночас виникає логічне запитання: куди зникають гроші, які ми сплачуємо за комунальні послуги? Мабуть, потрапляють у «закрома Родіни»? Пора покласти цьому край. А зробити це може тільки згуртована й грамотна громада.
Що є у власності кожного чернівчанина
(ст. 38 Статуту територіальної громади Чернівців)
- Матеріальна основа територіальної громади Чернівців – це сукупність матеріальних ресурсів і прав на них, з допомогою яких забезпечується реалізація завдань і функцій місцевого самоврядування.
- У комунальні власності територіальної громади перебувають:
1) рухоме та нерухоме майно;
2) кошти міського бюджету, в тому числі цільові фонди;
3) землі територіальної громади, не передані в інші форми власності, інші природні ресурси;
4) підприємства, установи, організації, цінні папери, частки в майні підприємств, інші фінансові активи;
5) майно, придбане в результаті господарської діяльності комунальних підприємств;
6) майно, передане органам місцевого самоврядування безоплатно, на основі угод і договорів, а також односторонніх актів передачі майна: житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади освіти, культури, спорту, охорони здоров’я соціального забезпечення та інше майно і майнові права, віднесені, відповідно до вимог чинного законодавства, до об’єктів права комунальної власності територіальної громади.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
