Чернівецький сайт BukNews опублікував 12 травня заяву громадян до Громадської ради при СБУ про ймовірні зловживання в цій державній силовій структурі. Вочевидь, автори заяви діяли в рамках Меморандуму про співпрацю із громадськими організаціями Буковини, підписаного керівництвом управління СБУ в Чернівецькій області 22 квітня. Відтак розіслали заяву місцевим засобам масової інформації для реагування Служби на тривожні сигнали.
Після оприлюднення цієї заяви, згадувані в ній дві посадові особи СБУ подали два позови до суду на… засіб масової інформації. Ймовірного автора заяви при цьому вони долучили до справи як третю особу на стороні відповідача. Згодом, усвідомивши безглуздість позовів, змінили статус ЗМІ в цих позовах, і сайт BukNews став третьою особою на стороні відповідача, а активіст, з поштової скриньки якого надійшла заява на адресу ЗМІ, став основним відповідачем. Хоча від цього здорового глузду у позові не побільшало, судовий розгляд розпочався.
Тож у провадженні Першотравневого районного суду м. Чернівці перебувають цивільні справи за позовами двох посадових осіб обласного СБУ до чернівецького активіста про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей. Третьою особою на стороні відповідача зазначено інтернет-сайт BukNews, координатором якого виступає Юрій Чорней.
Що твердять закон і здоровий глузд
З публікацій чітко видно, що обговорюваний в суді текст не є авторським текстом журналіста чи координатора сайту, а лише відтворює існуючу заяву, подану до Громадської ради при УСБУ в Чернівецькій області.
Позивачі самі визнають, що відділяють журналістський заголовок статті, який не стверджує в категоричній формі, що позивачі вчинили корупційні діяння, і викладені у відтвореній заяві факти за змістом, що видно з тексту самих позовних заяв.
У публікації вказано також, що заява була направлена з електронної скриньки активіста на електронки кількох ЗМІ і деякими з них навіть оприлюднена.
Для дотримання принципу повноти інформації на сайті було опубліковане також спростування від громадських організацій і заява депутатів Вижницької райради, представників Народної ради, громадських об’єднань Вижницького району. Зазначені заяви були опубліковані відразу після самої заяви про можливі корупційні дії, що фактично показує розвиток усього конфлікту: спочатку громадяни звертаються до Громадської ради при УСБУ, вказуючи на факти корупції, а потім громадські організації та депутати спростовують цю інформацію. Тобто поширені сайтом відомості фактично були спростовані ще на досудовому етапі справ. Таку можливість передбачає ст.17.4 Закону України «Про державну підтримку та соціальний захист журналістів».
Тож третя сторона на стороні відповідача аргументує твердження, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі: позовна заява подана до неналежної третьої особи на стороні відповідача; позовні вимоги підлягають уточненню (позивач вимагає опублікувати спростування недостовірної інформації у повному обсязі, при цьому, однак, не зазначаючи, яку саме інформацію він вважає недостовірною); поширена інформація не підлягає спростуванню, оскільки викладена в заяві третіх осіб і підлягає перевірці компетентними органами; поширення інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, звільняється від відповідальності; інформація, яка спричиняє такий суспільний інтерес, поширена правомірно. Кожний з перелічених пунктів підтверджується пунктами законів.
На що «б’ють» позивачі
Адвокат позивачів намагається продемонструвати своїх підзахисних як таких, чия репутація потерпіла в результаті публікації. На підтвердження цього в судове засідання були запрошені свідки позивачів – їхні сусіди та підлеглі. Вони скрушно підтверджують, що після прочитання заяви втратили будь-які сумніви в тому, що їхні керівники – корупціонери (відповіді на запитання адвокатів сторін і третьої особи зафіксовані у протоколі судового засідання). Отака «міцна репутація», що хитається від простої заяви громадськості!
У ході опитування свідків з’ясувалося також, що офіцери СБУ переконані, що подібні заяви потрібно подавати безпосередьо керівництву СБУ, а не оприлюднювати через ЗМІ як звернення до Громадської ради при цій структурі (так само це має бути відображене у протоколі судового засідання). Отаке-от розуміння відкритості і підписаного УСБУ з громадськістю Меморандуму!
На вівторковому судовому засіданні в цій праві судом задоволене клопотання адвоката позивачів щодо психолого-філологічної експертизи оприлюдненого на BukNews тексту. Намагатимуться довести, що текст справді має якийсь потаємний вплив на підсвідомість читачів? Чи шукатимуть у ньому прихований «25-й кадр»?
Жорстока реальність
За оприлюдненою заявою обласне УСБУ розпочало службове розслідування. Як повідомили у прес-службі УСБУ в області, управлінням СБУ в Чернівецькій області з приводу публікацій в мережі Інтернет щодо можливих протиправних дій співробітників СБУ розпочато службову перевірку. Це й було метою публікації. Але замість оприлюднення результатів перевірки офіцери СБУ позиваються до суду. Офіцери, які є посадовими особами і перевірки яких є нормою в демократичному суспільстві. Зрештою, силовики могли б (чи навіть мали би) занести отриману інформацію в єдиний реєстр досудових розслідувань, поінформувати таким чином столичне керівництво і з’ясовувати обставини в такий спосіб.
Тим часом два офіцери СБУ судяться з журналістом у час, коли їхні колеги втрачають здоров’я і життя під кулями терористів на Сході. Минуле судове засідання відбулося у переддень похорону в Чернівцях загиблого земляка, співробітника спецпідрозділу СБУ «Альфа», 27-річного старшого лейтенанта Олександра Петращука.
Відповідач – активіст, який розіслав для ЗМІ заяву громадян – постійно курсує на Схід з доставкою гуманітарної допомоги нашим військовикам. Часто його й на судовому засіданні немає, бо він у дорозі.
Загальна інформація про суди зі ЗМІ, які тривають в області
1.Суд за позовом офіцера СБУ до журналіста сайту «BukNews» Юрія Чорнея ще не завершився.
2.15 липня о 9.00 у Першотравневому райсуді м. Чернівці – засідання за позовом голови Громадської ради при СБУ Володимира В. (чи не абсурд? – авт.) до газети «Час»,Юрія Чорнея та сайту «BukNews», Сергія Зарайського та сайту «БукІнфо», незалежного журналіста і правозахисника Геннадія Гекова на суму 1 млн. грн. за оприлюднення відеоцитати.
3.10 липня о 10.00 у Шевченківському райсуді м. Чернівці – засідання за позовом Рустама Агаларова до газети «Версії» та журналістки Лідії Кирилюк.
4.24 липня об 11.00 у Сторожинецькому райсуді – позов так званого активіста Ігоря Б. до журналістки Галини Єреміци.
5.У серпні в Шевченківському райсуді – судове засідання за позовом прокуратури до телеканалу ТВА та журналіста Івана Гончарука на журналістське розслідування у Сокирянах «Міжгір’я у мініатюрі».
6.Зараз стало відомо, що Рустам Агаларов вимагає від телеканалу ТРК «Чернівці» за спростування сюжет про хід судових тяжб з журналістами та ЗМІ області.
Вирок
Ситуація з судовими позовами до журналістів у Чернівцях – ганебна. Замість того, щоби шукати реальних винуватців бід буковинців, певні особи – від чиновників аж до тих, хто претендує на звання громадських діячів – перекладають проблеми «з хворої голови на здорову», себто на тих, чиєю професією є лише віддзеркалювати дійсність – також ганебну і паплюжну, як це не прикро. Такого насправді не було навіть за попередньої влади, як не страшно це констатувати. Партія Януковича намагалася узаконити тиск на журналістів «диктаторськими законами 16 січня». Сьогодні диктатура юридично скасована, а де-факто ті, хто безпідставно позивається до ЗМІ, і далі живуть у диктатурі.
Хтось вважає причиною всіх бід підконтрольні комусь суди. Але суди – навіть якщо й були б задіяні у схемі тиску на свободу слова – також можуть бути лише складовою схеми. Вони реагують на позови. А позови – за виконання журналістами своєї роботи з донесення до суспільства правди – подають інші особи. Посадовці. Псевдоактивісти. Учасники потасовок, результатами яких є загибель людей…
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
