Брусиловський прорив «кувався» в легендарному Хотині

З минулим тисячолітнього Хотина пов’язано чимало доленосних подій, військових баталій, дипломатичних раундів, які зіграли важливу роль в європейській історії. Одні із них відбувалися безпосередньо під стінами могутньої фортеці, де у кровопролитних битвах вирішувалася доля держав і народів, а інші залишались часто непоміченими і тільки згодом з’ясовувалася їх важливість у подальшому.

У будь-якому разі «аура» Хотинських військових вікторій надихала полководців на нові перемоги. Можна припустити, що саме тут остаточно визрів план наступу російської армії в Першу світову війну (1916 р.), відомий як Брусиловський прорив.

Підготовка до наступу російської армії навесні 1916 року співпала з оглядом військових формувань Південно-Західного фронту під командуванням генерала О.О. Брусилова російським імператором Миколою ІІ (1894-1917 рр.) поблизу уславленого Хотина.

Самодержець Микола ІІ прибув спочатку потягом до Кам’янця-Подільського надвечір 28 березня, де його зустріли місцевий губернатор та військове начальство. Наступного дня він вирушив до Хотина для інспекції підрозділів 9-ї армії.

У своєму щоденнику Микола ІІ занотував: «29-го. Вівторок. Всю ніч і весь день дув шторм і налітали шквали з градом і дощем. В 9 год. сів з гр. Фредеріксом (управляючий двором – автор) в мотор і відправився через знайомий мені Кам’янець-Подільський по шосе через Дністер і м. Хотин верст за п’ять. Там на відмінному полі відбувся огляд: 11-му арм. і 3-му кавал. корпусам, звід. батальйону від 12-го арм. корпусу, 2-му Єкатеринодарському п. і Туркменському кін. полку. Всі війська представилися у прекрасному виді. В Хотині відвідав два лазарети і снідав в будинку уїзного дворян. зібрання. Сонце все-таки вийшло під кінець. Повернувся в поїзд 5½ год. значно раніше ніж їхав туди. Залишився дуже задоволений проведеним часом. Займався. О 8 г. обідало вище військове начальство: Брусилов, гр. Келлер, гр. Баранцов і ген. Крилов і др. Ввечері грав у кості».

Про відвідини міста над Дністром імператор також не оминув повідомити дружину в одному із листів. Він писав: «Штаб 9-ї армії приготував мені простий сніданок в маленькому місті Хотині, де я також відвідав 2 лазарети. Цього дня ми були 9 годин на повітрі».

Перебування Миколи ІІ у Хотині знайшло також відображення на численних світлинах, зроблених придворними фотографами. Останні зберігаються у фондах Центрального державного архіву кінофотофонодокументів Росії в Санкт-Петербурзі й доступні завдяки сучасним інтернетресурсам.

На фотографії бачимо самого імператора в оточенні військових (з-поміж них можна вирізнити й генерала О.О. Брусилова) на огляді військ і парадному проходженні. Серед світлин є й тогочасні фото Хотинської фортеці, але чи оглядав її імператор хоча б здалеку, точно невідомо. Очевидно, все ж таки цар побував під стінами укріплень оспіваних М. Ломоносовим, позаяк придворний фотограф зробив світлини фортеці, а він фіксував всі будівлі, де бував, чи які відвідував Микола ІІ.

Під час візиту російського імператора до Кам’янця-Подільського і Хотина йому був вперше представлений план наступу на австро-німецькому фронті в кампанії 1916 р. Його автор – головнокомандувач Південно-Західним фронтом, генерал від кавалерії О.О. Брусилов запропонував нанести одночасно удари всіма арміями фронту в декількох напрямках.

У своїй доповіді царю генерал довів можливість і необхідність наступу. О.О. Брусилов заявив імператору: «Я твердо переконаний, – згадував він у своїх мемуарах «Мої спогади», – що нині ввірені мені армії після декількох місяців відпочинку в прекрасному стані, мають високий бойовий дух і на травень будуть готові до наступу». Фактично тоді був складений план прориву ліній оборони ворожих військ, відомий як Брусиловський прорив. Микола ІІ спочатку досить стримано поставився до нього, але згодом затвердив. Як відзначають окремі дослідники, значний вплив на позитивність царського рішення щодо здатності військ фронту до наступу справило саме парадне проходження армійських формувань під Хотином.

У результаті цього наступу російських армій Південно-Західного фронту (22 травня – 31 липня) австро-німецькі війська понесли великі втрати і змушені були залишити Галичину, Буковину і більшу частину Волині. Австро-Угорщина була практично знекровлена і не здатна проводити самостійні військові операції. Наслідком дій російських військ став також вступ у Першу світову війну Румунії на боці Антанти. На думку дослідників, Брусиловський прорив разом із битвою на Соммі поклав початок перелому в ході Першої світової війни на користь Антанти.

Отже, можна говорити, що овіяний славою Хотин вкотре став «причетним» до подій, які відіграли значну роль в європейській історії періоду Першої світової війни.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.