Боротьба із злочинністю по-буковинськи? або Як спецпризначенці затримали зловмисників, але чомусь ті… на волі

На початку січня минулого року всі ЗМІ обійшла офіційна інформація такого змісту, а в ютубі навіть було відео із місця події:

«Спецпризначенці затримали зловмисників, які вимагали у буковинця 30 тисяч доларів

Вимагачі представлялись громадськими діячами, що протидіють організованій злочинності

П’ятеро жителів Львівської області вимагали у буковинця 30 тисяч доларів США. За такі протиправні дії їм загрожує до семи років позбавлення волі.

Як з’ясували поліцейські, 13 січня п’ятеро невідомих чоловіків побили 28-річного буковинця та вимагали повернути неіснуючий борг у розмірі 30 тисяч доларів США. При цьому нападники представилися членами громадської організації, що бореться з організованою злочинністю. У разі несплати зазначеної суми, зловмисники погрожували потерпілому та його родині фізичною розправою і знищенням майна.

Утримуючи чоловіка у своєму автомобілі, правопорушники змусили його віддати кредитну карту, з якої пізніше зняли 40 тисяч гривень. Потім нападники викинули потерпілого з автомобіля та погрозами наказали шукати решту грошей для повернення неіснуючого боргу.

Співробітники поліції встановили автомобіль зловмисників і його місцезнаходження. Залучивши спецпідрозділ «КОРД», поліцейські зупинили двох із нападників, коли ті намагалися виїхати з Чернівецької області. Під час обшуку в салоні транспортного засобу правоохоронці вилучили речові докази, що вказують на причетність чоловіків до злочину.

Наразі поліцейські встановлюють місце перебування інших членів злочинної групи. Проводиться досудове розслідування.

Як повідомили у відділі комунікації поліції Чернівецької області, за вказаним фактом слідчі обласного управління Нацполіції розпочали кримінальне провадження за ознаками частини 2 статті 189 (Вимагання) Кримінального кодексу України.»

Натомість потерпілий чернівчанин звернувся до редакції зі своїм дописом:

«Підприємець розповів, як у нього вимагали $ 30 000 і що з того вийшло

6 січня після обіду мені, ФОП Писларю І.В. зателефонувала незнайома особа (у подальшому – водій мікроавтобуса) та представився підприємцем з Івано-Франківська, який реалізує товари туристичного спорядження. Він висловив бажання зустрітися, щоби обговорити деталі послуги з розробки веб-сайту у мережі інтернет. І ось 13.01.20 р. десь о 13 годині серед білого дня, перебуваючи біля буд. №1Б по вул. Героїв Майдану Чернівцях дана особа заманила мене до салону автомобіля марки «Mercedes-Benz». Умить туди підсіли ще 3 особи та, нахабно демонструючи посвідчення своєї громадської організації і прикидаючись працівниками УБОЗ, забрали всі мої особисті речі. Зрозуміло, без складання будь якого протоколу.

Зухвалості організованої групи злочинців можна було тільки позаздрити, адже з їхніх вуст лунали такі фрази: «Тепер я твій закон і у тебе немає прав», «За те, що ти займаєшся підприємницькою діяльністю і щоби ми тебе відпустили, плати нам 30 тис. доларів США”, «Підеш у поліцію – тобі і твоїй родині буде дуже погано», «Зараз ми тебе відвеземо у відділок і віддубасимо палицями», «Ти розумієш, що ти попав?». «Ти ж усвідомлюєш, що у нас є зв’язки у Києві?». Застосовуючи фізичну силу – нанесення тілесних ушкоджень кісткою долоні по волосяному покриву моєї голови з метою приховати це у подальшому від судово-медичної експертизи – вимагали 30 000 доларів.

Спершу злочинці обговорювали план проникнення до мене додому, або щоби дружина винесла кошти. Однак мені вдалося запевнити їх, що грошей дома у мене немає і все що у мене є – це депозитний договір з «Приватбанком».

Протягом усього часу нашого «спілкування» викрадачі несли якусь юридичну дурню, намагаючись скомпроментувати нашу правоохоронну систему, щоби я злякався та не надумав туди звертатись.

«Катаючи» мене три години Мамаївцям, вони змусили мене збільшити кредитний ліміт на одній з банківських платіжних карток Приватбанку, назвати PIN-код і передати їм. На це я пішов свідомо, щоби залишити сліди для поліції, адже кожен банкомат має камеру.

Після цього приблизно о 16 год. злочинці зняли готівку у банкоматі Приватбанку, що розташований по вулиці Остапа Вільшини, 1д у Чернівцях. Вони заволоділи моїми грошима у сумі 21 тис. грн, а банк зняв автоматично 800 грн комісії за зняття кредитних коштів.

У подальшому злочинці забрали у мене картку та змусили розірвати депозитний договір з Приватбанком, оскільки на дану картку повинен був прийти депозит після 3-х днів, так як процедура розірвання депозитного договору триває три дні. Відтак з терміналу, розташованому в Києві на вул. Вокзальна, 2 злочинна особа намагалася зняти з цієї картки готівку в сумі 1 тис. гривень. Але операція зняття коштів була неуспішною.

Як тільки мене викинули з авто, через 13 хвилин я вже був у поліції, де вмить заблокував всі свої картки та написав заяву.

Співробітники поліції відкрили кримінальну справу за статтею 189 ч.2 КК України та встановили автомобіль зловмисників і його місцезнаходження. Залучивши спецпідрозділ КОРД, поліцейські затримали двох із нападників, але відпустили їх, без обрання будь-якої міри запобіжного заходу. Мотивували це тим що в них немає достатньо доказів. Проте за матеріалами ВК ГУНП у Чернівецькій області: «Під час обшуку в салоні транспортного засобу правоохоронці вилучили речові докази, що вказують на причетність чоловіків до злочину.» Тобто силовики суперечать самі собі.

Один із злочинців уже перебуває обвинуваченим в особливо тяжкому злочині (ст.185 ч.5 КК України), та перебуваючи на волі вчинив ще один тяжкий злочин.

Внаслідок нанесених мені тілесних ушкоджень, я втратив 40-60% зору у лівому оці та перебував на лікуванні з діагнозом: «Післятравмаційний розрив сітківки лівого ока». Мені довелося лікуватись, а попереду на мене ще чекає операція на ліве око, вартість якої понад 10 тис. грн. Вона потрібна для того, щоби зберегти хоча б ті 40-60% гостроти зору, яка у мене залишилась.

Уже більше року я з адвокатом оббиваємо поліцейські та прокурорські пороги. Натомість злочинці досі на волі без будь-якого покарання.»

Іван Пислар, ФОП

Додаю також довідку з медзакладу та деякі необхідні джерела на підтвердження моїх слів.