Звична для нас класична публічна бібліотека – з довжелезними книжковими стінами із тисячами книг – нині схожа на старомодного динозавра, приреченого на вимирання. Адже в епоху електронних книг, мобільного зв’язку та цифрових колекцій звички і смаки користувачів бібліотек значно змінилися. Сучасні «читальні» зали слугують нині майданчиками для різноманітних культурних заходів: тут проводяться ігри, різного роду майстер-класи, концерти, поетичні вечори, виставки, вистави, показують кіно тощо.
А чим дивують буковинські бібліотеки своїх «примхливих» бібліофілів? Ви будете приємно здивовані, проте за останні два роки, окрім нових книжок, тут з’явився ще й… інтернет!
– У фонді, мабуть, близько 80% літератури російською мовою, – каже Неля Морозова, бібліотекар читального залу Чернівецької центральної міської бібліотеки. – Раніше дітям було байдуже, якою мовою написані книжки, російською чи українською, а тепер російську у школах не вивчають… Дитина подивиться – це російською, я читати не буду… Українською ж книги виходять, але фінанси не дозволяють нам мати кілька екземплярів. І ці одиничні книги зачитують, вони рвуться від користування, а ми не можемо їх замінити…
Нещодавно у приміщенні Чернівецької центральної міської бібліотеки в рамках міжнародної програми «Бібліоміст» установили аж п’ять (!) комп’ютерів із доступом до Інтернету. Крім того, тут зробили ремонт. Гроші виділили з бюджету Чернівецької міської ради – загалом 47 тис. грн.
– Безкоштовний доступ до інтернету, соціальні мережі, пошук інформації, скайп, розмови з родичами… – відтепер і в нашій бібліотеці! – урочисто звітує Сергій Загорський, інженер-програміст центральної міської бібліотеки. – В цьому приміщенні 5 комп’ютерів, ще 10 – по філіях у місті…
– Завдяки програмі «Бібліоміст» фонду Білла і Мелінди Гейтс, інтернет-центри відкриті вже в 10 районах, крім Глибокої й Путили, – каже Марія Довгань, координатор міжрегіонального тренінгового центру, заступник директора з наукової роботи Чернівецької обласної бібліотеки. – Але ми сподіваємося, що цього року й ці два райони виграють гранти на відкриття інтернет-центрів. Крім того, в сільських бібліотеках також планується відкритя подібних центрів. За допомоги (7)вебкамер ми проводимо онлайнсемінари з районами, надаємо консультації по «Скайпу», інтернет-конференції з обласними науковими бібліотеками інших регіонів (Кіровоградом, Хмельницьким, Івано-Франківськом). Селяни обмінюються інформацією про сорти яблук, рослини, саджанці, марки машин, мотоциклів, щось замовляють. Тобто, бібліотека перетворюється на своєрідний клуб дозвілля, де можна поспілкуватися, знайти однодумців, поділитися поглядами…
А ще у бібліотеках сподіваються, що комп’ютерна революція привабить до читальних залів школярів і студентів. Адже нині більшість з них приходять до бібліотек лише для того, аби… поставити штамп, що вони нічого бібліотеці не винні!
Ігор КОНСТАНТИНЮК, Любов КАФАНОВА, «Версії»
Завдяки програмі «Бібліоміст», яку фінансує фонд Білла і Мелінди Гейтс, у бібліотеках Буковини вже понад два роки можна не тільки читати книги й пресу, але й опанувати комп’ютер! Саме таким чином навчалася користуватися ним і Наталія БІЛОВА, голова Кіцманської районної організації товариства «Діти політв’язнів та репресованих». Через Буковинський міжрегіональний центр реабілітації інвалідів її направили до Чернівецької обласної бібліотеки на практику.
– Саме книгозбірня накопичує величезну кількість знань – історично важливих та сучасних надбань, – каже Наталія Володимирівна. – Людина з будь-якими інтересами та поглядами може знайти для себе корисний матеріал. Старше покоління звично користується бібліотекою. Але у сучасному світі швидкими темпами відбувається комп’ютеризація, і нам, старшим людям, опанувати новітні технології набагато складніше, ніж молоді. Та, завдяки бібліотеці, маємо змогу йти в ногу з сучасністю. Більше того, колектив бібліотеки допоміг мені створити сторінку в соціальній мережі, відкрити власний блог, де я викладаю свої думки.
Дехто вважає, що комп’ютерізація негативно вплине на «класичну» бібліотеку, – продовжує п. Білова. – З одного боку, дійсно, взяти книжку, потримати її в руках, погортати сторінки – розумне рішення. А з іншого – у нас так мало часу! І не завжди вдається знайти момент, щоби почитати. Тоді вмикаю комп’ютер і слухаю аудіокнигу. При цьому займаюся потрібною справою і водночас отримую знання.
А ще, завдяки бібліотеці, ділилася далі пані Наталія, час від часу проводимо різноманітні заходи. Наприклад, нещодавно влаштували бібліо-телеміст Кіцмань-Чернівці через програму «Скайп»: відбулася презентація книги «Реабілітовані історією». На зустріч був запрошений науковець, який упорядковував книгу, тож багато людей змогли почути його думку, не виїжджаючи до Кіцманя.
– Мої батьки були репресовані (9)і перебували у Норильському таборі далеко на Півночі, – розповідає п. Наталія. – Звідти вони привезли книгу: поезії Олександра Пушкіна, видану 1949-го року. Якщо уважно придивитися до сторінок, то помітно, що книга слугувала не тільки для читання. На деяких сторінках рівними рядками лягають відбитки цілих текстів! Таким чином люди передавали послання одне одному. А ще, гортаючи книгу, я відчуваю, що вона підтримувала дух нещасних. Бо навіть перебуваючи у засланні, люди вчилися, ділилися знаннями. У моєму збірнику всі ілюстрації до віршів не підписані. Але в таборі сиділи освічені люди: вони легенько олівцем попідписували, хто художник тієї чи іншої картини та їхні назви. Таким чином знання й поширювалися…
Якщо у тебе заболіла спина – можна читати лежачи! Міська бібліотека шведського міста Мальме
Відмовтеся від стереотипів: це – бібліотеки. Найбільш нетрадиційні бібліотеки світу
Курорт для книголюбів
Деякі люди навіть на відпочинку не можуть розлучитися з книгами. Ось для таких і створений готель під назвою «The Library Resort» в Таїланді. Головна його фішка – пристойна бібліотека, побудована просто поруч з басейном. Лежиш на шезлонгу під пальмами, читаєш книгу, час від часу підводишся, щоби взяти нову книгу або поплавати в теплій водичці.
Книгообмін в телефонній будці
З розвитком мобільного зв’язку вуличні телефонні автомати стають все менш і менш необхідні людям. От у Нью-Йорку й вирішили перетворити їх на вуличні бібліотеки – центри обміну книгами між жителями сусідніх будинків.
Бібліотека в джунглях
Розкішні сучасні бібліотеки можуть розміщатися не тільки в центрі мегаполісів. От, наприклад, у колумбійському місті Медельїн бібліотека взагалі розташована в джунглях за межами міста. Вона стоїть на скелі і нагадує покинуте місто якоїсь давньої цивілізації.
Фасад Публічної бібліотеки в Канзасі чудово ілюструє її вміст: він зроблений у вигляді полиці, заставленої книжками.
Національна бібліотека Чехії
У Празі 2011-го відкрилася вельми значна для всієї Чехії будівля – Національна Бібліотека. Зовні вона схожа на величезний капелюшок мухомора, що «втомлено» осів на землю навколо ніжки.
Нескінченна книгозбірня
Проект зіо створення Стокгольмської Громадської Бібліотеки, розроблений архітектором Олів’є Чарльзом, передбачає створення «нескінченної» стіни книг. У центральному атріумі цієї бібліотеки постане величезна стіна з полицями, заставленими книгами. Відвідувачі зможуть ходити по балконах-галереях, прокладених уздовж цієї стіни, і брати потрібні або вподобані книги. А для ефекту нескінченності по боках цієї стіни будуть установлені дзеркала
Ромбокубооктаедр
Національна бібліотека Білорусі, розташована на в’їзді до Мінська, вже під час будівництва стала однією з визначних пам’яток міста. Будівля являє собою двадцятиповерховий ромбокубооктаедр висотою 72,6 метра і вагою 115 000 тонн. Щодня, від настання темряви і до 24.00 будівля підсвічується, причому колір і зображення змінюються щосекунди.
–пылесос робот Керхер
