Науковопросвітницький громадський захід «День Науки: Весна2016» («buk
Science Days») відбувся у Чернівцях. Стало сумно: яка наука – такий і захід.
«Мета заходу – доступним і водночас незвичним способом популяризувати науку та її
досягнення, активно залучати до наукової творчості молодь, продемонструвати
суспільству місце і роль інновацій у сучасному світі та житті людини, підняти престиж
професії вченогодослідника» – написано в рекламному анонсі до цього заходу, який
організували громадські організації – Фонд «Буковина інноваційна», ГО «Квадрівіум»,
Мережа українських науковців «Ukrainian Scientists Worldwide», Асоціація «Cluster bit», ГО
«АльтернативаЄ» та управління освіти міської ради в рамках громадського проекту
«bukNauk».
Це має стати ще однією платформою для комунікації науковців і дітей, яка покликана
продемонструвати, що наука справді цікава, а її розвиток є нагальною потребою для української
держави у XXI ст.
Було обіцяно, що на Території науки працюватимуть лекторіум і експерементаріум під відкритим
небом, читатимуться екологічні казки, демонструватимуться наукові експерименти – хімічні, медичні,
фізичні, а також робота альтернативних джерел енергії та роботи, а ще будуть майстер класи для
юних техніків, математичні та економічні ігри, головоломки, у формі яких вчитимуть долати екологічні
ризики.
Стати учасниками наукових експериментів, дізнатися про найцікавіші відкриття, побачити, як наука
працює для людини, послухати казки та спробувати свої сили у розв’язанні головоломок
запрошували всіх юних чернівчан та їхніх батьків 17 травня о 15.30 на площу Філармонії!
Я, звісно ж, усвідомлювала, що побачити великий адронний колайдер, побудований у Європейському
центрі ядерних досліджень, мені не доветься.
Організатори заходу на площі Філармонії що мали, те і показували, виходячи з реалій сьогодення.
Все Усе дійство звелося до звіту гурткової роботи різних товариств. Мені здалося, що я ніби за
велінням Машини часу повернулася на 30 років назад, у дитинство моїх батьків,: бо ні у в сучасних
фільмах, ні в навчальних стрічках не бачила таких приладів, обладнання, дослідів… Одне слово,
–антураж був з минулого. Хоча у в переліку партнерів заходу багатообіцяюче манили вабили такі
слова, як Ukrainian Scientists, Cluster bit, bukNauk.
Без сумніву, наймолодшим і діткам середнього віку було цікаво. Але, тінейджеритинейджери…
розверталися й ішли геть. На жаль, у Чернівцях немає сучасного виставкового комплексу, де можна
було б продемонструвати і й змоделювати цікаві наукові досліди, а не тільки щось паяти чи пиляти
лобзиком у наметі…
Стало образливо і боляче: чому так? Мабуть, тому, що факультети в університеті об’єднуються:,
колись відомий на весь Союз фізфак випускає електриків та і друкарів. Майбутні хіміки спостерігають
за хімічними реакціями в комп’ютері. А у колах політиків і можновладців, які не бачать далі свого
носа, ні наука, ні науковці не мають ні розуміння, ні ваги. Бо тільки за таких умов можна докотитися
до таких мізерних відсотків у державному бюджеті на наукові розробки, які має вітчизняна наука.
Торік, приміром, це було близько 0,2% ВВП, хоча Бюджет бюджет передбачав 1,7% ВВП. Тоді як у
Європі нормою в Європі є 3% ВВП. І виділяють ще більше, але не менше.
Наукознавці стверджують: якщо фінансування науки менше від 0,7% ВВП, то відбувається її
деградація. Це і й спроектувалося на місцевий рівень.
Ярослав ЯЦКІВ, академік НАН України вже бив на сполох: «Минулого року фінансування наукової
сфери України за загальним фондом Державного бюджету України становило близько 5 млрд. грн,
що складає менше 200 млн. євро, а це – бюджет одного солідного університету світу, – із болем
говорив він. – Нагадаю, що витрати на науку в Румунії у 2015 році склали понад 1 млрд. євро, а у
Польщі – понад 5 млрд. євро. А це ті країни, науковий потенціал яких ще зовсім недавно значно
поступався українському».
Отож Отже не дивно, що у підсумку ми маємо черги молоді біля Румунського консульства,
Польського візового центру у Чернівцях… Це є наслідком того, що «Електронмаш» перетворився на
торговорозважальний центр «DEPOt», а на заводі «Гравітон» та заводі технологічного обладнання
зручно розташувалися «Екватор» і «Боянівка». Альтернатива є, а науки стає дедалі менше…
Каріна БОРДІЯН, «Версії»