Вірменська церква Святих апостолів Петра і Павла – одна з улюблених архітектурних споруд чернівчан і гостей міста. Адже вона є однією з найяскравіших архітектурних пам’яток міста. Нинішнього року минає 145 років від її відкриття та освячення.
Сьогодні цей храм неповторно збагачує панораму Чернівців своїми формами і ошатним кольором. Його червона цегла є промовисто помітною взимку і мальовничо виразною влітку. Розташування храму дає можливість і оглянути його з різних ракурсів звіддаля, і помилуватися деталями, обійшовши будівлю.
Ця неповторна споруда прикрашає Чернівці особливим чином: у ній органічно з’єднано романський стиль, готику й традиції вірменської архітектури.
Широко відоме ім’я її творця – уславленого чеського архітектора Йозефа Главки, а також історія її створення. Цікавими є деталі зведення цієї величної і вдивовижу гарної будівлі. Знаємо, що нинішній її вигляд набув дещо іншого втілення і в деяких деталях не відповідає первинному проєкту. Про це читаємо, зокрема, в публікаціях Ігоря Чеховського і Василя Селезінки.
Але нещодавно сталася знаменна подія: вперше стало можливим побачити деталі обрисів храму, поданих у первинному варіанті архітектурного проєкту Йозефа Главки. Йому відповідає унікальне акварельне зображення Вірменської церкви, опубліковане 2017 року в художньому альбомі «Чернівці. Czernowitz» (автори С. Осачук, Т. Дугаєва). У цьому виданні розміщені також і акварелі Й. Главки, на яких зображені, зокрема, запроєктовані ним будівлі грандіозного архітектурного ансамблю Резиденції Буковинських митрополитів.
Ці твори Йозефа Главки вирізняє виняткове емоційне і схвильоване звучання. Зберігаються вони в Національному технічному музеї у Празі.
Йозеф Главка. Вірменська церква в Чернівцях. Бл. 1869 р. Папір, акварель
Розглядаючи акварельну композицію Вірменської церкви, створену уславленим будівничим, не відразу розумієш, що саме бентежить у давно знайомих обрисах будівлі. Далі уважне око помічає деякі незнайомі архітектурні деталі, які відсутні в нинішній споруді.
Порівняймо початковий вигляд вірменської церкви з її нинішніми формами. Насамперед зазначимо, що чеський зодчий омріяв храм велично вишуканих об’ємів, які стрімко здіймалися вгору. За задумом Главки, враження такої націленості у височінь і легкості мали створювати кругла, а в плані висока, центральна вежа разом з двома стрункими вежами обабіч. Конусне навершя центральної башти з колонадою було вишукано оздоблене світловим ліхтарем з колонами, перекритим невеликим конусним куполом.
Окрасою ж бічних веж мали бути декоративні відкриті галереї з невисокою наскрізною огорожею, яка вдало додавала їм мереживної легкості. Далі над ними верхній ярус гранчастих веж набував циліндричної форми. Усі три шпилясті бані храму увінчані кованими хрестами.
Але проблеми з коштами у вірменської громади внесли свої корективи і змусили Йозефа Главку змінити проєкт задля дешевшого варіанту. Відтак зодчий зробив нижчою центральну вежу (барабан), відмовившись від її чарівної мініатюрної верхівки з колонами та конусною банькою. Довелося поступитися й відкритими галереями довкола бічних веж та їхнього верхнього ярусу. Таким чином гранчасті вежі залишилися вкороченими на третину висоти. Не зміг архітектор реалізувати й задум щодо викладення даху вірменської церкви декоративною черепицею за зразком Резиденції митрополитів Буковини і Далмації.
Утім, сьогодні вишукана привабливість Вірменської церкви Петра і Павла переконує нас, що попри зміни в проєкті, талановитий зодчий зумів зберегти неповторну красу цієї унікальної споруди, яка органічно вписалася в архітектурний ансамбль Чернівців.
Вірменська церква в Чернівцях. 2013 р. Фото Ед. Туркевича
Вірменська Петропавлівська церква після 1944 року пережила нелегкі роки, коли її було закрито, і вона протягом 35 років слугувала складом. Обнадійливою стала подія 1979-го, коли храму було присвоєно охоронний номер пам’ятки архітектури Національного значення. А після реставрації Вірменська церква відродилася 1992 року як Зал органної і камерної музики та як храм, де відновлене постійне богослужіння. Повернули і установили при вході до церкви відреставровані скульптури Святих апостолів Петра і Павла.
Привабливі форми Вірменської церкви та її неповторно гармонійний образ втілили в міських пейзажах у минулому такі митці, як Рудольф Бернт і Станіслав Кобельський (Бізанц). Надихає цей чернівецький храм і сучасних художників. Наприклад, усім широко відомі панорами Чернівців заслуженого художника України Ореста Криворучка, а також Олега Любківського. До зображення Вірменської церкви зверталися Марина Рибачук, Анатолій Лимар, Олександр Гармидер, Євген Удін, Юрій Сопко.
Уже майже півтора століття чернівчани пишаються неповторною красою будівлі Вірменської церкви – однієї з найбільших архітектурних принад міста.
Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавиця, членкиня Національної Спілки художників України
