Попри те, що ханг – інструмент, який з’явився на світ лише 15,5 років тому, його вже можна почути й у Чернівцях. З музикантом, який володіє ним, познайомилися на вул. Кобилянської у День вуличної музики. Передати словами звучання ханга складно. Воно особливе, ні на що не подібне і якесь, як кажуть знавці, космічне.
Отже, розповідає Олександр ДОСТОВАЛОВ, який задля гри на хангу навіть залишив попередню роботу начальника виробництва.
– Будь-ласка, кілька слів про сам інструмент, адже більшість чернівчан бачить його і чує вперше…
– Ханг – сучасний ударний музичний інструмент, складений з двох з’єднаних металічних чаш. Це винахід Фелікса Ронера (Felix Rohner) і Сабіни Шерер (Sabina Schаrer) із компанії PANArt з швейцарського міста Берн. Вони тривалий час досліджували акустичний резонанс металів і 2000 року з’явився цей наймолодший у світі інструмент.
Швейцарці вивчали металеві тарілки й багато інших резонуючих перкусійних (від перкусії – постукування) інструментів з усього світу: тринідадський стілпан, різні мелодійні та не мелодійні барабани, гонги, традиційні індонезійські гамелани, гатами, уду, дзвіночки, музичні пилки.
За 15,5 років свого існування ханг дещо видозмінився, інструмент розвивався.
На сьогодні існує кілька його поколінь. Цей ударний інструмент складається з двох з’єднаних між собою металічних півкуль: одна сторона DING і друга GU. На боці DING розташовані 7-8 тональных областей, які створюють «тональне коло». Воно оточує центральний купол, названий DING (подібний на гонг). На боці GU зходиться отвір розміром з кулак для звукового резонансу. На цьому отворі можна грати як на уду чи використовувати його для модуляції, тобто переходу до іншої тональності, звуку DING.
– А що особливого, крім звучання, має ханг і чим він не подібний на інші інструменти?
Основна ідея інструмента полягає в тому, що значно важливіше відчувати музику, ніж бути віртуозом гри. Завдяки хитрому неєвропейському ладу і басу в центрі, на ньому практично неможливо грати «не так», тобто фальшивити. До речі, на бернському діалекті німецької мови слово hang означає «рука».
А ще я переконався, що звучання ханга не тільки спонукає до медитації – бо,зрештою, музика вся медитативна – а має ще й лікувальні властивості .
– Як грають на цьому інструменті?
– Способів гри багато: звук із ханга можна видобувати кінчиками пальців, великими пальцями та основою кисті.
До слова, на виготовлення ханга витрачається дуже багато часу. В Україні є три спеціалісти, яким це під силу – у Харкові, Сумах, і ще один фахівець переїхав кудись зі Сходу країни після початку бойових дій.
– Як ви познайомилися з цим інструментом?
– Уперше вживу я почув його 5 років тому, коли поїхав до своїх одеських друзів, які захоплюються Ошем (індійським духовним лідером і містиком минулого століття – ред.). Саме тоді до Одеси приїхав відомий музикант і мандрівник, піонер гри на ханг Девід Сваруп. Я почув його дивовижну гру, його контактну імпровізацію і це настільки мене вразило і захопило, що я просто захворів цією музикою. Водночас мені дуже пощастило: я брав уроки у самого Девіда Сварупа!
І ось уже рік займаюся тільки тим, що мені подобається понад усе. А попередню роботу начальника виробництва залишив. Бо варто лише взяти до рук ханг, як потім уже не можеш відірватися від нього. Тим паче, що навчитися грати на цьому інструменті доволі просто – він розрахований на непрофесійних музикантів.
Як виживаю? Заробляю тим, що виготовляю інструменти – наші буковинські дримби, деякі африканські, зокрема такі як калімба – вона звучить як звіночки і є досить простою. А ось ця трубочка ( Олександр витяг із мішечка ще один інструмент і заграв на ньому – ред.) вже значно складніша у виготовленні, її звук водночас нагадує і дуду, і саксофон.
…Моїй донечці 8 років. Узагалі-то я для неї почав усе це робити…
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії», фото автора
