Петро Грицик. Нью Йорк. 2000-і роки. Фото
Петро Григорович Грицик. Член Національної спілки художників України (1989 р.). Працює у галузі станкового живопису, монументального мистецтва, кераміки та художньої фотографії. Народився 3 травня 1944 року у с. Жиличі Томашівського повіту Люблінського воєводства у Польщі. Після закінчення Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, де навчався на факультеті кераміки (1963-1968), переїхав до Чернівців. Від 1969 року – учасник численних всеукраїнських, всесоюзних та закордонних виставок, а також персональних виставок у США, де митець проживає від 1990 року.
У Чернівецькому художньому музеї зберігаються кілька творів Петра Грицика: три з них з колекції образотворчого мистецтва та один – з колекції кераміки. В експозиції подано «Натюрморт» (1987 р.) і «В майстерні художника» (1974 р.). Робота «В майстерні художника»– один з характерних для творчості Петра Грицика творів, у якому ситуація змодельована в такий спосіб, що створений образ розкривається до певної міри «у співавторстві» з глядачем, чутливим до образної канви зв’язків і знаків, вибудованих автором.
Петро Грицик. «В майстерні художника», 1974 р. Оргаліт, олія. Чернівецький художній музей.
Перед нами зображення, виконане у стриманій кольоровій гамі. Увагу привертає відчуття незвичної, дещо таємничо-напруженої атмосфери, яка панує в цій статичній композиціїї. Втім, ця статичність, з’ясовується, є удаваною. Бо відтак художник вводить глядача у простір інтер’єру, пропонуючи інший простір-пейзаж, який бачимо на зображеній картині, що під стіною, та переводить увагу глядача на вікно, за яким ледь угадується інша реальність. Таким чином композиція з її чіткою заданістю ритміки прямокутних форм та складних тональних градацій розбурхує фантазію та залучає глядача до вибудованого автором незвичайного образного світу.
Відразу слід застерегти, що йдеться про одну з низки можливих інтерпретацій твору. Адже прочитання та сприйняття образу є процесом надто суб’єктивним і щоразу відбувається за умов «зрілої» емоційної налаштованості та духовного досвіду. Відомо, що самому мистецтву доступне все, що є метафорою, перебільшенням, алегорією або існує лише у підсвідомості… У цьому зв’язку принагідно згадаємо й інші роботи майстра: «Дорога», «Легенда» (1976), «Мовчання» (1977), «Фата Моргана», «Спогад», «Натюрморт», настінна композиція у приміщенні УТОС у Чернівцях (1987) тощо.
Керамічні композиції Петра Грицика теж «вирізняються знаковістю й високою пластичною культурою, в яких яскраво виражена естетика постмодернізму із властивою їй аналітичністю й водночас спонтанною експресивністю» (І. Міщенко «Кераміка у творчості буковинських художників 1980-2000 років»). Одним з прикладів є його твір «Декоративне блюдо» (1970 р.), який надійшов до колекції Чернівецького художнього музею цьогоріч.
Петро Грицик. Блюдо декоративне. 1970 р.. Шамот, солі, полива. Чернівецький художній музей.
Протягом останніх років художник Петро Грицик зарекомендував себе у Нью- Йорку досвідченим фотографом. Але відтак він повернувся до свого творчого захоплення ранніх років чернівецького періоду. Виставки його художньої фотографії регулярно відбуваються у різних галереях, на яких митець експонує чорно-білі композиції та сепії у вигляді оригінальних натюрмортів. Про творчість митця читаємо в американських виданнях: «NYArtsMagazine», газетах «TheUkrainianWeekly», «Свобода».
Про одну з таких виставок йдеться на сайті «WestwoodGallery»(Нью Йорк, Бродвей): «Його натюрморти далекі від комфортної «тиші», що передбачає цей жанр. Спокій, властивий творам Грицика, є дещо тривожним. Темні тони та щільність зображення підсилюють вплив образів, які виникають з потоку підсвідомого». А сам Петро Грицик коментує свою творчість так: «У своїх фотографіях я постійно прагну самоствердження, здобуття духовної свободи… Я вірю в трансцендентну суть самої дії творчості».
Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної спілки художників України
