Собаки, кішки, равлик та хом’яки того вечора були героями розповідей чернівецьких письменників
«Чи носите ви хутро?», «А любите ви тварин?», «Чи пишете ви про братів наших менших?» – такі питання ви обов’язково почули б, якби побували в літературному кафе на вечорі, присвяченому тваринам. На запах кави та коньяку до кав’ярні не прийшло жодної кішки чи пса, зате молоді зібралося чимало.
Були тут вегетаріанці й віддані тваринолюби – і категоричні скептики, які не проти поласувати молодою телятиною і молочною свининою. Творча молодь обійшлася без гучних дискусій і суперечок про буття звірів і птахів.
І лише час від часу, на словах про хом’яка, закопаного на подвір’ї, чи шапку з пухнастої кішки, чернівецька письменниця, а за сумісництвом ще й відчайдушна вегетаріанка, Христя Венгринюк скрушно похитувала головою.
Йдучи додому після цих читань, помітила маленького цуцика в кучугурі снігу. Швидко збігала до магазину і купила двісті грамів ліверки. Годуючи бідолаху, не хотілося розповідати йому, що десь у теплих кав’ярнях збираються ситі люди і читають «поезію» на його честь…
Емма АНТОНЮК «Версії»
