Про складові квартирної плати, які роблять ЖРЕПи мільйонерами, йшлося у «Версіях» №4. На публікацію відгукнулося чимало чернівчан із подібними проблемами. Дехто, як герой сьогоднішньої історії, дійшов аж до суду. Однак місцева Феміда не поспішає покарати винних: чи то їй вигідно «покривати» ЖРЕП, чи то вона просто не хоче «вішати на шию» зайві клопоти у випадку рішення на користь мешканців, розуміючи, що позови «потечуть» рікою.
Олексій МАТУС, мешканець вул. Стасюка, 26 «воює» із ЖРЕП №4 від 2005-го року. Усе почалося з того, що в підвалі цього будинку з невідомих причин «відрізали» освітлення. На всі прохання мешканців навести лад працівники ЖРЕПу «чхали», а електрик відверто грубіянив. Зрештою, чоловік написав заяву про відмову від послуг, які не надаються. Потім придивився уважніше і зрозумів, що в них немає не тільки світла:
– Чому я повинен платити за прибирання території та поточний ремонт, який ніколи за час існування будинку не робився? – справедливо обурюється п. Олексій. – Хіба це нормально, коли за місяць на прибирання двору і поточний ремонт з мешканців будинку стягують 5-6 тисяч гривень? І як поточний ремонт або робота двірника можуть бути рентабельними та ще й на 70-80%, як це пишуть в документах бухгалтери ЖРЕПу? Що це, виробництво або торгівля?
Коли у мешканців будинку урвався терпець, до ЖРЕПу навідалася перевірка з Антимонопольного комітету. Тарифи визнали економічно необґрунтованими. ЖРЕП оштрафували і зобов’язали капітально відремонтувати будинок, у якому вже обсипається фасад, під’їзди «роздовбані», дерева нечищені, а про підвали годі й казати.
2009-го ЖРЕП №4 почав створювати «видимість» капітального ремонту, до речі, теж 70-відсотково рентабельного! Згідно з документами, на витрачені кошти можна було б, якщо не збудувати палац, то зробити євроремонт. Насправді ж, як ви здогадуєтеся, будинок у дворі стоматологічної поліклініки на Проспекті не бачив ані побілки, ані фарби, ані нової сантехніки чи електропроводки. Тоді мешканці вирішили звернутися до суду:
– Заяву до суду я носив тричі, – розповідає Олексій Матус, – але в мене її не приймали. Причин відмов не пояснювали. Тоді «взяли суд» хитрістю. Я перестав платити за квартиру і вже ЖРЕП подав на мене скаргу до суду за неоплату комунальних послуг.
Справа довго припадала пилом у Шевченківському райсуді, слухання відкладалися тричі. Коли ж вони нарешті відбулися, з’явилися представники ЖРЕПу з актами ніби-то виконаних ремонтних робіт і роздруківками статей квартирної плати, за які ми відмовляємося платити.
Суддя нічого не змогла вирішити: достатньо лише зайти у двір і стає зрозуміло, що там ніхто й пальцем не ворушив, але ж визнати нашу правоту – отримати зайві проблеми, відбою від скаржників не буде. Та й прецедент з’явиться, бо по-перше, не один наш будинок занедбаний і «космічно» дорогий.
По-друге, влада, неважливо державна чи місцева, ніколи не програє, навіть коли вона відверто «прокололася». Рішення не ухвалили, призначили наступне засідання на 8 лютого. Мені вже просто цікаво, чим закінчиться. Важливе інше: хочу довести, що я – не «лох» і маю право вимагати послуги, за які сплачував майже 40 років.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»
Редакція надалі слідкуватиме за перебігом судової справи. І не забувайте, ми чекаємо саме на вашу комунальну історію.
