П’ятниця 13-те – це дата, із якою пов’язані прикмети, містичні історії та химерні вигадки. Багато людей бояться такої дати, вважають її катастрофічно нещасливою. У психології навіть закріпився спеціальний довжелезний термін – параскаведекатриафобія (від грецької Παρασκευή – п’ятниця і δεκατρείς – тринадцять).
Відомо, що Наполеон Бонапарт такого дня утримувався від ведення військових дій. А Йоганн Вольфганг Гете п’ятницю 13-те волів, про всякий випадок, проводити в ліжку… Якщо ви не поділяєте забобонів геніїв, маєте чудову нагоду отримати неабияку естетичну насолоду й полоскотати нерви.
Де? У Чернівецький обласній філармонії! Саме там, 13 червня від 18.30 прозвучать концерти для скрипки з оркестром Людвіга ван Бетховена та Альфреда Шнітке. Виконує Академічний симфонічний оркестр Чернівецької обласної філармонії (художній керівник та диригент Йосип Созанський). Солісти – Олексій Гамов (Скрипковий концерт Бетховена) та Дмитро Лиско (Концерт №1 Шнітке).
Програма не тільки цікава й рідкісна для Чернівців, а й приховує численні таємниці й головоломки. Ось одна з них: до скрипкового концерту віденського класика Бетховена введені каденції авангардиста Шнітке. Вони являють собою складний колаж тем зі знаменитих концертів – як поступовий розвиток від Бетховена до Бартока, Берга, Шостаковича. Проте Шнітке подбав, щоб усі вибрані ним цитати органічно вписалися за стилем у концерт класика.
До речі, сам бетховенський опус теж має непересічну історію. Це єдиний концерт композитора, який, в силу різних обставин, не одразу був прийнятий публікою. Протягом багатьох років концерт редагувався (композитор навіть створив його перекладення для фортепіано) і тільки 1844 року, вже після смерті Бетховена, 12-річному скрипалеві Йозефу Іоахіму в супроводі оркестру під управлінням Фелікса Мендельсона вдалося з успіхом виконати цей твір.
Це лише деякі «підземні ходи», що сполучають дві абсолютно різні епохи, двох майстрів, між якими склався особливий зв’язок. Ви не зможете його побачити, проте ви маєте нагоду його відчути на слух.
P.S. Стосовно ж різних забобонів про п’ятницю 13-го, слід пам’ятати, що збувається те, у що ми віримо. Скажімо, для геніального оперного реформатора Ріхарда Вагнера число 13 мало особливий сенс, адже супроводжувало композитора все життя (навіть народився він 1813 року, а сума цифр цього року дорівнює тринадцяти). Та найважливіше те, що музичне мистецтво втратило б дуже багато, якби Вагнер не написав свої 13 опер…
Тетяна КОГУТ, музикознавець
