Сталося так, що одне ранкове і зовсім нібито випадкове зверненння до спогадів стало новим стимулом у роботі.
…Від 2000 року серед численних фотографій, зроблених під час дослідження меморіальної скульптури на православному кладовищі в Чернівцях, зберігаю і чорно-білу світлину обеліску з чорного граніту. Увагу привернув напис на ньому, в якому зокрема зазначено, що тут покояться власник аптеки і його дружина «Марія Голіховська з роду Матейків». Зрозуміло, що тоді про власника аптеки Голіховського та його дружину мені нічого не було відомо. Але, як і більшість чернівчан, віддавна пам’ятаю кам’яні скульптури з пісковику на вході чернівецької аптеки, що по вулиці Головній, 33. Час від часу змінювався колір фарби, якими їх старанно фарбували: сіруватий, сріблястий або під бронзу. Пам’ятаю їх і чорними…
Надійшов щасливий час, і ці мистецькі твори з авторським підписом «Krokowski. 1882» набули свого первісного вигляду. З почуттям вдячності згадую про те, що 1987 року архітекторка Ірина Коротун розчистила їх з власної ініціативи…
Едвард Кроковський. Давньогрецькі боги Асклепій і Панацея. 1882 р. Пісковик.
Чернівці, аптека, вул. Головна, 33 (аптека Голіховського, вул. Hauptstrasse 18)
Дві кам’яні статуї мають власну майже 150-річну історію. І це спонукало дізнатися більше і про автора скульптур, і про самого власника аптеки, який тими роками, як виявляється, був помітною фігурою в чернівецькому житті.
Це місце заслуговує на увагу і в силу цікавого історичного факту, адже дружиною власника чернівецької аптеки Юзефа Голіховського була рідна сестра видатного польського художника Яна Матейка (1838-1893) Марія Валерія Матейко.
Із зовнішністю 46-річної чернівчанки нас знайомить один з двох портретів Марії Голіховської, виконаних Яном Матейком 1882 року. Цей твір зберігається у краківському музеї художника.
Ян Матейко. Портрет Марії Валерії Голіховської-Матейко. 1882 р. Полотно, олія. Будинок Яна Матейка в Кракові
Ранній портрет Марії Матейко 1859 року відтворюють разом зі згадкою про її поховання в Чернівцях дослідники Ігор Мельник і Леся Щербанюк 2015 року у книзі «Czernowitz. Історичні вулиці, будинки та видатні особистості».
Ян Матейко. Портрет Марії Валерії Матейко. 1859 р. Полотно, олія. Будинок Яна Матейка в Кракові.
Життя Марії та Юзефа Голіховських пов’язане з Чернівцями. Сьогодні про це нагадує напис польською мовою на пам’ятнику, встановленому на їхній могилі:
«Могила родини Голіховських.
Тут покоїться прах Юзефа Голіховського, аптекаря і власник майна
1836-1894.
Господи, дай йому вічний спокій.
Марія Голіховська з роду Матейків
1836-1917»
2001 року чорно-білою світлиною надгробка Голіховських я поділилася з колегами з краківського музею «Dom Jana Matejka w Krakowi”, які не мали інформації про те, чи збереглася в Чернівцях могила сестри польського художника Про це пише 2001 року Малгожата Буйко (Gazeta Antykwaryczna): «Цю надзвичайно цінну інформацію стосовно надгробка Голіховських я отримала від заступниці директора музею в Чернівцях Тетяни Дугаєвої».
А вже тепер кольорову фотографію люб’язно надала для публікації директорка «Історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» Анжела Ніколаєва за сприяння директорки Муніціпальної бібліотеки ім. Анатолія Добрянського Лесі Щербанюк.
Пам’ятник на могилі Йозефа і Марії Голіховських в Чернівцях. Фото 2022 року
Про чернівецьку родину власника аптеки й про саму аптеку дотепер практично нічого не було відомо.
Цінними даними про Марію Валерію Матейко (1836, Краків – Чернівці, 1917) завдячуємо головній хранительці фондів Музею Яна Матейка Малгожаті Буйко. За її свідченням Марія навчалася в монастирській школі сестер-благодійниць (Sioster Prezentek).
Далі пані Малгожата Буйко додає: «Заміж вийшла 1867 року у віці 31 рік за підприємця Голіховського, який був власником аптеки в Чернівцях… Ян Матейко надіслав молодятам телеграму, чернетка якої збереглася:
«Шановна пані Марія Голіховська, Чернівці, Аптека.
З усього серця бажаю молодій парі успішних стосунків в злагоді з терпінням, любов’ю, благородством, людською дружбою з допомогою і благословенням Божим» («Gazeta Antykwaryczna», 1 січня, 2001 р.).
Після весілля Голіховські відразу вирушили до Нью-Йорку, де пан Юзеф працював аптекарем в Елліс Айленді. Там народилися троє їхніх дітей. 1872 року вони повернулися до Чернівців і надалі проживали тут постійно. Марія та Юзеф Голіховські прожили у шлюбі 27 років.
Отже, аптека Голіховського (тепер аптека №5) існує від 1867 року. На той період чернівецьких аптек було небагато, і вона була одною з перших у місті. А найперша належала Матіасу Вінклеру від 1786 року, як інформує часопис 1936 року «Czernowitzer Allgemeiner Zeitung», №33. Сьогодні це аптека «Доброго дня» на Центральній площі, 5. Австрійський історик і буковинознавець Раймунд Фрідріх Кайндль з цього приводу зазначає: «…1851 року існувала лише одна аптека; три в 1870 році, чотири в 1880 році…» (Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення. Чернівці. 1908).
Аптека Голіховського, вул. Hauptstrasse 18. Фрагмент поштівки «Gruss aus Czernowitz» 1899 року.
Аптекар Юзеф Голіховський (1836, Теребовля, Тернопільська область – 1894, Чернівці) за освітою був фармацевтом, мав ступінь магістра. Його аптека часто згадувалася в чернівецьких та інших австро-угорських друкованих джерелах і була доволі популярною. 1882 року на свій 15-річний ювілей аптека отримала назву «Vorsehung Gottes» («Провидіння Боже», в перекладі з німецької часто зустрічається «Під провидінням Божим»).
Фармацевт Юзеф Голіховський мав високу репутацію, його ім’я схвально звучало в міській хроніці, хоча часом йшлося і про скарги покупців, і про зауваження перевіряльних органів.
Красномовним свідченням його енергійної роботи були численні рекламні повідомлення, які не сходили з газетних шпальт про продаж лікарських препаратів і різноманітні послуги його аптеки. Тут також здійснювалася розсилка і доставляння препаратів на склади й аптеки багатьох європейських міст. Однією з численних інформацій про це є, приміром, реклама снодійного препарату хлорид гідрат, який продається в Парижі та який можна придбати у Львові, Кракові, а також у Чернівцях в аптеці Ю. Голіховського» (Gazeta Narodowa” 1876, 14 листопада).
Цікаво, що чернівчани мали можливість крім ліків, купувати в аптеці Голіховського ще й модні парфуми з Парижу або й сірники, фарбу для волосся чи навіть штучні квіти та пір’я до дамських капелюшків…
Реклама аптеки Голіховського. Фарба для волосся. «Czas» 1876 року
Втім, основою діяльністю Ю. Голіховського було, звичайно, виготовлення ліків і продаж готових препаратів.
Рецепт, виписаний для аптеки «Провидіння Боже» 1907 року.
Так, в одному з рецептів того часу бачимо список медикаментів для виготовлення лікарського засобу. Цей рецепт є раритетним лікарським документом, який 1907 року виписав лікар для чернівецької аптеки «Провидіння Боже». Слід зазначити, що тоді вона вже належала фармацевту М. Рубіновичу, але назву свою зберегла як при. Ю. Голіховському.
Рецепт від чернівецького лікаря Броніслава Маєрського з його портретами на ювілейному бланку на честь 40-річного лікарської практики містив список складників для виготовлення мазі від корости – інфекційної хвороби, дуже поширеної тоді.
Варто додати, що фармацевт Юзеф Голіховський був людиною підприємливою, активною і не обмежувався лише торгівлею лікарських препаратів. Продукція заводу мінеральних вод, власником якого він був, успішно експонувалася на промисловій виставці у Чернівцях 1886 року. Кореспондент газети «Bukowinaer Rundschau» 12 вересня 1886 року захоплено розповідав, що на думку експертів Ю. Голіховський продемонстрував передові принципи виробництва мінеральної води та оцту, тож його робота має успіх і загальне визнання.
У німецькомовних газетах та польських виданнях можна зустріти чимало матеріалів про особливості роботи аптеки Ю. Голіховського. Наприклад, газета «Czernowitzer Presse» 15 вересня 1888 року у публікації з назвою «Вчинок людяності» розповіла про те, що «відомий і шанований місцевий фармацевт пан Й. Голіховський вводить 35% знижку на всі призначені лікарем медикаменти, що є свідченням благодійництва і прагнення до безвідплатної допомоги людям». А ще там же зустрічаємо оголошення про зниження цін на ліки наступного змісту:
«У моїй аптеці є всі осінньо-зимові ліки. Я особливо рекомендую Liberthran – свіжий і добре визнаний риб’ячий жир з печінки тріски, який є в мене. При цьому дозволяю собі прислухатися до людей бідніших класів, які мене просять про 25% знижку на медичні препарати.
З повагою,
Ю. ГОЛІХОВСЬКИЙ. Фармацевт. Hauptstrasse 18».
Властиві Юзефу Голіховському людяність і свідома громадянська позиція та професійна відповідальність проявлялися і в тому, що він наполягав на зниженні оплати за проведення в місті каналізації. Бо вболівав за термінове здійснення цієї роботи у небезпечний час епідемії холери («Bukowina Rundschau». 28. April 1898). Утім, йому самому не судилося уникнути цієї лютої біди. 1894 року Ю. Голіховський захворів на азійську холеру і помер 28 серпня.
Про це повідомила чернівецька газета «Bukowina Rundschau» 30 серпня: вночі фармацевт Йозеф Голіховський захворів та з підозрілими симптомами раптово помер. Описані симптоми повністю вкладалися в картину захворювання холерою, епідемія якої вже кілька років не вщухала. Цього ж дня «Bukowinaer Post» також написала про смерть Ю. Голіховського, відзначивши, що «померлий був відомою особистістю в Чернівцях».
Некрологи розмістили й галузеві віденські видання. Зокрема, «Pharmaceutische Post». А в тексті «Österreichische Zeitschrift für Pharmacie» 10 вересня 1894 року читаємо:
«28 серпня у Чернівцях у віці 67 років від азійської холери помер колишній фармацевт пан Юзеф Голіховський, шурин відомого художника Й. Матейка. 15 років покійний був власником аптеки в Чернівцях і лише 4 роки тому відійшов від професійних справ». …Дружина чернівецького фармацевта Марія Голіховська залишилась проживати при аптеці за тією ж адресою на Hauptstraße 18 (згідно зі списком мешканців 1898 р.). Дочки Голіховського одружилися. Емілія вийшла заміж за військового Володимира Чапельського. А її сестра Марія – за лікаря Харчевського. І як писала «Bukowinaer Rundschau» 12 лютого 1888 р., «дочки цієї сім’ї крім благословень батьків як моральний посаг отримали ті переваги виховання, які гарантують щасливе майбутнє». …Аптеку ж Голіховського чернівчани ще довго пов’язували з іменем її першого власника. Цікаво згадати, що й за його життя орієнтиром розташування, наприклад, якогось закладу або місця зустрічі, називався «Будинок Голіховського» (Golichowski’sches Haus)». Такого змісту оголошення протягом тривалого часу траплялися в пресі й після того, як аптекаря Голіховського не стало.
«Bukowinaer Rundschau» 1897 р.
З роками змінювалися власники аптеки… Після Юзефа Голіховського нею володів Ісідор Маль зі Львова, за часів якого аптека отримала срібну медаль на фармацевтичній виставці в Празі. Його змінили М. Рубінович, Ю. Грюнберг (1926 р.). І цей список можна продовжувати. Деякий час незмінною залишалася назва аптеки «Провидіння Боже».
У наші дні аптека не має цієї назви, але пізнають її за двома скульптурами давньогрецьких богів на п’єдесталах обабіч її входу. Їх замовив Юзеф Голіховський 1882 року місцевому майстру різьблення по каменю Едварду Кроковському.
Ліворуч – відомий бог здоров’я і медицини Асклепій, праворуч – одна з його дочок – цілителька Панацея (грецькою – Панакея: «лікує все»)
Едвард Кроковський. Асклепій. 1882 р. Пісковик
Атрибутом кожного з них є змія, яка означає мудрість, здоров’я, життя та безсмертя. Привертає до себе увагу букетик цілющих трав в руці Асклепія. Згадаймо одну з численних версій, пов’язаних із цими символами. За грецькою міфологією саме змія допомагала Асклепію воскрешати мертвих. Коли його запросили до критського царя повернути життя його сину, Асклепій побачив на своєму посоху змію і вбив її. Слідом з’явилася друга змія з цілющою травою у роті і воскресила вбиту змію. Побачивши це, Асклепій підняв живодайне зілля і оживив ним померлого царського сина.
Едвард Кроковський. Асклепій. 1882 р. Фрагмент. Пісковик
А що стосується пластичного втілення образів міфологічних персонажів, то зауважуємо майстерне і виразне виконання скульптурних творів. Милують око самобутня гармонійність форм і досконале опрацювання об’ємів. Адже ритмічність бганок і вирішення таких деталей, як малюнку рухів рук, зачісок, квітів тощо звучать художньо і промовисто.
Едвард Кроковський. Панацея. 1882 р. Пісковик
Час зберіг авторський напис на одному з постаментів біля аптеки: «Кроковський. 1882». Але попри те, що ім’я Кроковського нам практично невідоме, інформацію про його життя і творчість, хоч і вкрай обмежену, все-таки вдалося віднайти. Його ім’я називає автор книги «Історія поляків на Буковині» дослідник Еміль Бєджицький: «Різьбярем по каменю був Едвард Кроковський».
В результаті опрацювання першоджерел, якими є давні періодичні видання, стало можливим скласти уявлення про цього умілого різьбяра і обдарованого скульптора. Напрочуд інформативними виявилися рекламні повідомлення, які розміщені в давніх часописах.
Наприклад, газета «Przegląd Czerniowiecki» в перших числах 1883 року подала оголошення і рекламу про приймання замовлень наступного змісту: «Едвард Кроковський різьбяр і каменяр, у Чернівцях, вулиця Руська №39, приймає (замовлення на) різноманітні вироби з каменя, цементу, мозаїки й гіпсу за поміркованими цінами».
А в путівнику по Чернівцях 1883 року читаємо: «Едуард Кроковський, роботи з каменя, гіпсу і мозаїки. Ціни помірковані, вул. Руська 39».
Найбільш раннім повідомленням є оголошення, яке надрукувала газета «Czas» від 24 квітня 1858 року:
«Різьбяр по дереву, каменю та мозаїці, який виконує різне найновіше оформлення вівтарів, надгробків тощо знову повідомляє шановній публіці, що виконує витвори для будь-яких потреб. Я й досі в Копичинцях Чортківського повіту, де я працюю над створенням великого дерев’яного вівтаря для Баришівського костелу.
Охочі щось замовити, можуть повідомити у листі, надісланому до «Едварда Кроковського в Копичинці».
(Т.Д. – назва села Бариш в оригіналі подана з помилкою (Баричевський костел замість Баришівський). Тому виникли труднощі з визначенням справжньої місцевості, в якій працював майстер. Насправді йшлося про село Бариш Тернопільської області Чортківського району).
В історичній довідці про цей костел, на жаль, не вдалося знайти згадок ні важливих відомостей про інтер’єр колишнього храму, ні про «великий дерев’яний вівтар», який різьбив Е. Кроковський. Після неодноразових ремонтів і оновлень інтер’єру, нині в ньому діє греко-католицька церква Вознесіння Господнього.
Важливо, що у наведеному тексті оголошення Е. Кроковський згадує про виготовлення надгробків. Це дає підставу думати, що майстер різьбив пам’ятники й для православного кладовища в Чернівцях.
Цікавими виявилися повідомлення про історію костелу в Копичинцях, у яких публікуються фотографії сучасного вигляду інтер’єру храму. А в довідці про минуле костелу зазначено: «В році 1846 в самому костелі був добудований вівтар, виконаний з гіпсової кольорової ліпки. У своїх перших задумах мав він бути імітацією вівтаря, виконаного з мармуру».
На світлинах сучасного вівтаря в оновленому храмі бачимо між колонами гіпсові фігури святих Апостолів Петра і Павла. Згадка про авторів і виконавців відсутня. Їхній вигляд не дає підстав впевнено розглядати ці фігури у зв’язку з іменем Е. Кроковського.
Але дві світлини з зображеннями пошкодженої скульптури, яка міститься у занедбаному підсобному приміщенні, привертають особливу увагу.
Едвард Кроковський (?). Свята мучениця. 1858 р. Пісковик. Костел у Копичинцях Тернопільської області
На одному з фото – торс і голова на підлозі. На другому бачимо цей жіночий тулуб з приставленою до нього головою. Перед нами – скульптурне зображення святої мучениці. Біля її ноги вирізьблений дракон як уособлення зла, а на грудях відкрита книга.
Оглядаючи твір, виникає відчуття подібності цього різьблення до пластики Кроковського. Шкода, що це припущення не підкріплене вірогідною інформацією.
Додається знань про постать Е. Кроковського і після перегляду каталогів виставок. Стає відомим, що він був членом Товариства шанувальників мистецтва у Львові, його ім’я знаходимо у списку учасників. Так, наприклад, робота Кроковського експонувалася на 4-ій виставці членів Товариства 1871 року. У каталозі виставки читаємо: «Кроковський з Чернівців. «Імітація кольорових мармурів».
(До слова, на львівській виставці експонувалися також твори ще двох чернівецьких художників: Оскара Ласке «Кохання» та акварель Кароля Млодніцкого «На ринку в Чернівціях»).
Отже, чернівецький скульптор і різьбяр по каменю й дереву був доволі активним на Буковині і Галичині.
Повертаючись до скульптурних творів Едварда Кроковського при аптеці Юзефа Голіховського, згадаємо й про те, що ці статуї спричинили неабиякий клопіт чернівецькому фармацевту. Влітку 1884 року в магістраті розгорівся чималий і тривалий скандал. Власнику аптеки Голіховському закидали, що статуї встановлені з порушенням лінії вуличної забудови, що за землю, на якій вони стоять, потрібно платити… За подіями слідкувала газета «Bukowinaer Rundschau».
На щастя колізії довкола різьблених фігур древніх богів припинилися, і вартові здоров’я вже друге століття продовжують зустрічати відвідувачів аптеки, заснованої Юзефом Голіховським.
Сьогодні чернівчани пишаються скульптурною групою біля входу до аптеки, яка є цікавою мистецькою пам’яткою кінця XIX століття. А гості міста не проминають зробити на згадку фотографію цього прикметного історичного місця.
Додає більше знань про минуле Чернівців і знайомство з творчістю автора скульптур Едварда Кроковського, і життям власника аптеки Юзефа Голіховського та його дружини.
Тетяна Дугаєва, мистецтвознавиця, членкиня Національної Спілки художників України
Складаю щиру подяку за допомогу та сприяння в роботі над цим матеріалом директорці Муніціпальної бібліотеки ім. Анатолія Добрянського Лесі Ілярівні Щербанюк і директорці «Історико-культурного заповідника «Кладовища по вул. Зеленій» Анжелі Іванівні Ніколаєвій
