Українські прєм’єри на сцені Чернівецької обласної філармонії
Відкриття концертного сезону Чернівецької обласної філармонії забарвлене у жовте і блакитне: в рамках культурно-мистецької програми «Жайвір і грім» прозвучать твори переважно українських композиторів, які об’єднують минуле та сучасність. Концерт відбудеться 26 вересня за участі Академічного симфонічного оркестру і Академічного камерного хору «Чернівці». Художні керівники колективів – Заслужений діяч мистецтв України Йосип СОЗАНСЬКИЙ і Надія СЕЛЕЗНЬОВА розповіли про підготовку до цієї урочистої події.
– Програма «Жайвір і грім» замислювалася як загальноукраїнська. Чи підтримали її в інших містах?
Надія СЕЛЕЗНЬОВА: – Чернівецька філармонія перша – і наразі єдина. Та все ж сподіваємося, що до нас долучаться й інші колективи України. Головна мета проекту – знаходити маловідомі твори українських композиторів, виконувати й записувати їх, пропагувати нашу музику. Цікаво, що назва «Жайвір і грім», яку дала поетеса Віра Китайгородська, – символічна. Митець – це жайвір, тобто птах, що прагне найсвітлішого і найчистішого, а грім – це суспільні та психологічні перешкоди, які виникають на його шляху.
Йосип СОЗАНЬКИЙ: – На жаль, в Україні поки що не приділяється належної уваги відродженню та запису забутих українських творів, а також музиці сучасних українських композиторів. Саме тому головна мета – впорядкувати та пропагувати наше мистецтво. На мою думку, це святий обов’язок філармонії, в якої є такі виконавські ресурси, тобто оркестр і хор. Це і є наш вклад в українську культуру.
– Програма концерту охоплює різні стилі та епохи. Який твір здається вам найцікавішим?
Н.С.: – Особисто для мене – це «Заповіт» В. Барвінського на слова Т. Шевченка. Річ у тім, що цей твір виконувався лише раз 1917 року у Львові капелою «Трембіта». Доля Барвінського як композитора та особистості склалася важко: його спадщину фактично знищили… Відповідно, були втрачені й ноти «Заповіту». Та, як з’ясувалося пізніше, вони потрапили до закордонного приватного архіву і лише нещодавно повернулися до Львова. Завтра, 26 вересня, відбудеться, як на мене, знаменна подія – своєрідна прем’єра через 100 років після написання і саме до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка.
– Тобто, «Заповіт» Барвінського випереджає однойменний шедевр Станіслава Людкевича?
Й. С.: – Людкевич казав, що це найкращий «Заповіт», який він знає, цінував його навіть вище за свій. І дійсно, я був здивований і вражений красою цієї музики, її професійним рівнем.
Хочу сказати також про нашого сучасного буковинського композитора – Євгена Воєвідку. У другому відділі концерту прозвучить його вокально-симфонічна поема «Берестечко» – винятково патріотичний твір. Цей композитор не намагається створити щось принципово нове, проте його мелодії, пропущені крізь серце, беруть за душу. Можливо, секрет такого емоційного впливу – у виконанні і, перш за все, – у проникливому співі Людмили Радиш. Я думаю, що їй, як нікому іншому, вдалося відчути та відтворити музику Євгена. Особливо вражає сольний номер – плач матері за загиблими синами.
– Чи виникали труднощі під час підготовки до концерту, адже твори – нові й технічно складні?
Й. С.: – Так, мені довелося зняти з програми два твори, підготовка яких вимагала більше репетицій, аби вони прозвучали на відповідному рівні. Один із них – частина симфонії «Священні монументи» Вірка Балея, присвяченої Дмитрові Бортнянському. Вірко Балей – композитор і диригент світового рівня, який працював із висококласними оркестрами і дуже прискіпливо ставиться до виконання власних творів. Його партитури розраховані на величезний виконавський склад. Ось чому я вирішив відкласти цей твір ближче до завершення сезону.
– Які сюрпризи чекають на чернівецьку публіку в нинішньому сезоні?
Н. С.: – Найближчий цікавий проект розпочнеться 31 жовтня – музичний фестиваль «Буковинський листопад». Для цієї важливої події ми запросили камерний хор «Орея» (Житомир) – колектив світового рівня, лауреат численних міжнародних конкурсів. Для мене величезна честь співпрацювати з ними, адже Олександр Вацек – постать, на яку я рівняюся ще з часів навчання в консерваторії. У концерті прозвучать різноманітні духовні твори a’cappella, а головним сюрпризом стане спільне виконання двох хорів та оркестру Моцартівського «Реквієму».
– Йосипе Йосиповичу, концертний сезон для нашого симфонічного оркестру розпочався значно раніше. Як пройшли літні гастролі в Італії?
Й. С.: – Нас гарно приймала публіка. Це був цікавий досвід, адже в Чернівцях ми не маємо можливості грати оперну музику. Тепер я бачу, що подібні концерти можна влаштовувати і в нашій філармонії. На жаль, на виїзні гастролі наша держава не виділяє кошти, тому погоджуємось на досить скромні умови… Але такі поїздки розвивають важливі для виконавців риси – оперативність, мобільність. Колектив має грати на різних сценах, спілкуватися з різними виконавцями, розширювати репертуар… Взагалі, нам потрібно вчитися в італійців любити і шанувати СВОЄ. Адже хто такий патріот? Це людина, яка має власне «Я», гідність і ніколи не відмовляється від свого.
Тетяна КОГУТ, за участі студенток ІV курсу теоретичного відділу Чернівецького обласного училища мистецтв ім. С. Воробкевича.
