14 грудня 2018 року у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького відбулося урочисте відкриття виставки Олега Любківського «…Художні трактати про місто, що колись називалося Czernowitz».
Виставка «…Художні трактати про місто, що колись називалося Czernowitz»
Олега Любківського – це дивний сплав вражень та емоцій від урбаністичної культури, в даному випадку Чернівців, що виявляють становлення європейської культури на наших теренах. Час невблаганний, він поглинає все. Проте, новітній вибух урбанізації з його футуристичними новобудовами назавжди змінює обличчя міста, що має власне «обличчя», характер врешті-решт.
Тож авторський проект Олега Любківського намагається силою мистецтва затримати у часі «ту прекрасну мить», коли ще відчуваєш неповторну атмосферу. Хто, як не художник чернівчанин може краще «провести» нас рідним містом, відкрити для нас його чар. А дивуватися є чому – розкішна архітектура, що оживає не менш цікавою публікою, яка крокує вуличками міста. І кожна історія особлива, мов ретро фото, віднайдене в антикварній крамниці міста, де книгарень було більше ніж кав’ярень.
Куратор: Іван Дудич
На Малій Базиліці Воздвиження Всечесного Хреста у Чернівцях є два годинника – сонячний і механічний. Сонячний – найстаріший на Західній Україні сонячний годинник. Переказують, що колись один з австрійських монастирів передав його на зберігання у костел Воздвиження Святого Христа. Він і досі показує свій віденський час…
Почала шукати в Інтернеті у своїй статті більш якісне фото картини Олега Любківського “Годинник Чернівецького часу”. І була подивована, що про Олега Любківського я написала досить багато різних текстів. І навіть непоганих…
Ось що писала про виставку теж у Львові ( 26 березня 2013 року – “Львів та Чернівці – загальна культурна спадщина…Теза і антитеза поглядом художника”), теж у галереї мистецтв імені Бориса Возницького:
Інтелектуальне мистецтво художника, його іронічний погляд, який у певній мірі є і сумним, передбачення руйнування не тільки матеріальних художніх цінностей, але й духовних, перманентність віддзеркалення зламів епох та подій, здивували та зацікавили відвідувачів вернісажу.
А самотність автора-мистця є іноді і самотністю всіх мислячих людей.
І розповідати про виставку – це зовсім невдячна справа. Треба просто їхати у Львів і дивитися…
Більше фото з виставки за посиланням – «…ХУДОЖНІ ТРАКТАТИ ПРО МІСТО, ЩО КОЛИСЬ НАЗИВАЛОСЯ CZERNOWITZ» У ЛЬВОВІ
©Тетяна Спориніна, Львів, 9 січня 2019,
фото автора і SergyiS
