Заключний презентаційний захід за книжкою “Дика ягода” відбувся, так би мовити, “на десерт” – як висловилась її авторка Іванна Стеф’юк. І був цей поетичний “десерт” терпким і духмяним, густим і пахучис. Спеції, що додала Авторка до текстів-десертів з перчинкою та запахом меду, наче кава з кардамоном або шоколад із сіллю. Було дуже затишно та вишукано.
Час поетичного десерту, що став соковитим від наповнення, спалахував текстами, наче надтріснута виноградина спалахує смаком соку, згодом стікає у свідомість відчуттям із закритими очима та наповнюває блаженством.
…Задоволення, як воно є!
Насолоду в поєднанні з «чудовим десертом» отримали слухачі від затишного бібліотечного дворику, в якому відбулась ця подія : літнє сонце перейшло у стадію тепла, а не горіння, вітерець, що рухав волосся, був на нашому боці і, доповнюючи враження, наче грався в cхованку.
“…. Крішку гуцульської сугестії, поетичних передбачень і атмосфера літнього чернівецького надвечір’я…”
Вдалося на хвильку забути про…. адже авторка влаштувала імпровізований рандомний вибір поетичних рядків за номерами сторінок у книзі. Названа мною сторінка, сторінка 71, відкрила всім такі рядки:
“Відпусти мене, – каже, – в небо”…
І в зіницях хитнулись зорі,
Скаламучений світ притихнув,
Як то завше після грози.
І стояв розпашілий серпень
У пшеничному диво-морі,
Не пускав, не тримав –
Не втримав,
Все сміявся: ” І не проси”.
Пахне соком і пшеницями,
І згортає крик до зойку,
І зривається в небо пташка.
І за обрій дивиться Спас…
– Відпусти мене, – каже…Треба…
І життя розправило крила.
А по небі стікають зорі. Щось минає.
Останній раз.
От такий гуцульський світ зазирнув до мого серця. З загадками, заборонами і навпаки – із спонуканнями, наче додатковими смислами. І мій світ, такий скаламучений, притих.
Розпашілий серпень пахне соком, пшеницями і життя розправляє крила…
Наче особистий тотемний знак гайнув галявиною, лісом та махнув рукою. – “Йди зі мною!” – звучить – “тут спокійно…” – промовляють-шепчуть голоси – лісу, річки, птахів, звірів та розкішних серпневих трав.
Отримаєте трохи медитативного читання, якщо матимете книгу “Дика ягода” у своїй бібліотеці.
Авторка тексту з поетесою.
Любов ШИЛЮК, завідувачка відділу мистецтв Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка
