Думка профі про єдність чернівецьких скверів та французьких садів замкової архітектури Вілландрі у Луарі

Днями депутатський корпус Чернівецької міської ради проголосував за схвалення нової назви для двох дискретно (окремо) розташованих обєктів історично сформованої паркової культури у середмісті Чернівців. За даним рішенням (на підтримку емоційно патріотичної ініціативи представниці ГО “День Вишиванки”), ці сквери, які розміщені в межах містобудівного ансамблю старовинної СОБОРНОЇ ПЛОЩІ називатимуться наче: «сквер Дня Вишиванки». Відтак, риторика активної дискусії з обговорення цих питань звучала саме у цій площині: правильна чи неправильна новоутворена назва скверів; мали чи не мали назву ці сквери; опікується хтось цими скверами, чи ні; є бюджетні кошти на ревалоризацію обєктів садово-паркового мистецтва чи немає; скільки скверів одразу набули «оновленого змістовного наповнення»; яка з тих назв була би кращою: «День Вишиванки» чи просто «Вишиванки» тощо. Але при всьому цьому майже ніхто не торкнувся важливих питань, повязаних з майбутнім існування міста і містян! А саме: чому ми досі не знаємо жодного імені майстра-ландшафтника у Чернівцях; хто і коли саме розробляв ці прекрасні історично сформовані композиції міської садово-паркової культури; чим керувалися тодішні ландшафтники при створенні романтично неповторних острівців міського озеленення; який філософський та ідейний зміст вкладали у композиційні образи цих скверів; що буде з даними рекреаційними зонами та новоствореними у нашому місті через 20-50 років!?… Чи існуватимуть вони надалі, чи будуть реалізовані якісь певні зміни «нового урбаністичного наповнення»!?…

Насправді, ми маємо щасливу нагоду насолоджуватися саме нині реалізованими результатами творчих задумів місцевих садівників, які створили понад сто років тому одні з найкращих взірців садово-паркового мистецтва у традиціях французьких садів замкової архітектури Вілландрі. Не треба їхати до Луари… Красою авторських інтерпретацій вілларних садів можна милуватися й у Чернівцях!

Трирівневі квітникові сади, розділені самшитовими і чагарниковими «кулісами», всередині яких різної форми та висоти зелені насадження. «Верхній рівень» уособлює «Дзеркало водного басейну» («місце насолоди музичним звучанням водної стихії Життя»). «Середня тераса» садово-паркових композицій розвивається на рівні перших поверхів палацових будівель, уособлюючи цим філософську силу «Саду Любові». Тому сакральний зміст її духовних цінностей підкреслюється сходами в обрамленні декоративних ваз. «Нижній ярус» – це райський «Сад-квітник Насолод», наповнений духмяністю прянощів та квітів «аптекарського саду»…

Подумалось мені, що нинішня наша біда не у байдужості, а у необізнаності та неможливості просто «зупинитися» на мить, щоби саме у таких прекрасних озеленених рекреаційних куточках міста, надихатися тією цілющою силою чернівчан, яка традиційно вже століттями вирізняє нас серед інших містян світу своїм вмінням жити, розвиватися і будувати майбутнє у злагоді та мирі. Ми не встигаємо помітити те, що всім нам необхідно, безперешкодно і вільно користуватися тим громадським культурним надбанням, яке нам залишили у спадок наші талановиті і мудрі попередники: талановиті і досі «безіменні» майстри, архітектори, ремісники, ковалі, садівники, квітникарі, поети і письменники, композитори і музиканти, архітектори і художники і звичайні містяни різних етносів та різних релігійних сповідань… Їх всіх обєднувало одне: любов до Чернівців – до міста справжнього «раювання» на землі!!! Зараз чомусь певні групи представників місцевої влади пропонують містянам повністю змінити свій «генетичний код» – забути про минуле і жити далі у новоствореному середовищі, з новим змістовним наповненням, повязаним тільки з «Днем Вишиванки». Чи вартує справжня сила і краса багатоманітних орнаментів української  вишиванки запровадження необдуманих рішень у Чернівцях – одному з найпрекрасніших і найромантичніших міст світу!?

Світлана Біленкова, кандидатка з мистецтвознавства

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *