На Хотинщині відбувся перший військово-патріотичний фестиваль «Хотинська твердь». За кількістю чиновників та бізнесменів різного ґатунку на квадратний метр дійство претендувало на одне з перших місць у державі. Народ пригощався, співав, танцював та спостерігав за відтвореними баталіями Хотинської битви 1621 року. Тут же презентували проект туристично-розважального комплексу «Фортеця гетьманів», який, за твердженням його авторів, не має аналогів в Україні.
«Ніч у музеї» за 50 гривень
На урочисте відкриття фестивалю завітали віце-прем’єр Іван Васюник, заступник голови ВР Микола Томенко, автор проекту «Сім чудес України», одним з яких і стала Хотинська фортеця. Прибули також міністр культури і туризму Василь Вовкун, начальник служби курортів і туризму Анатолій Пахля, нардеп Петро Гасюк, голова облради Іван Шилепницький, заступник голови ОДА Олександр Грушко. Поруч не спостерігалося жодного охоронця, та й самі чиновники були без краваток, дехто у вишиванках і джинсах. Найстильнішим виявився мер Микола Федорук: у доволі сексуальному білому пуловері та світлих штанцях чернівецький міський голова загубився у натовпі відвідувачів.
Після численних вітальних промов на сцені почалася посвята у козаки, якою командував отаман чернівецької паланки козацтва запорозького Володимир Самойлов. Тим часом гостям презентували проект «Фортеці гетьманів».
– За 2 роки планується побудувати мистецько-розважальний комплекс, який стане додатком до Хотинської фортеці, – говорить Валерій Галан, власник туркомплексу «Мигово». – За підрахунками авторів проекту, після введення комплексу в експлуатацію, потік туристів повинен зрости у 3-5 разів. Планується створити 200 робочих місць для мешканців району – будівельників, продавців, фермерів, екскурсоводів, науковців.
Генплан комплексу передбачає стоянку на 80 авт, готель на 48 номерів, ресторан у козацькому стилі, кафе-«швидко» у польському стилі та піцерію, оформлену за турецькими мотивами, лазню, спортзал, фотосалон, дитячу кімнату, сувенірні магазини. На відвідувачів чекатимуть також музейні цехи з виробництва хліба, ковбас, сиру, домашніх консервів та алкоголю. Тут же працюватимуть музейні майстерні: ковальська, гончарна, художня, лозоплетіння, різьби по дереву, ткацтва та вишивки. Гості комплексу зможуть придбати вироби цехів та майстерень.
Власне самі музейні експозиції міститимуть 14 зменшених копій фортець України, діораму Хотинської битви 1621 року та зали історії Хотинської фортеці молдавського, турецького, польського, російського та козацького періодів. Експонуватимуться картини, манекени, зброя, військові карти, прапори, документи.
За 50 грн відвідувачі зможуть забезпечити собі «ніч у музеї». За задумкою авторів, 4 казарми різних епох вночі служитимуть хостелами. В одній казармі зможуть заночувати 8 чоловік. Буде також окремий музей-тюрма (щоправда на ніч там нікого не залишатимуть), оглядові майданчики та каплиця Петра Могили. Загалом же, запально обіцяв п. Валерій Галан, усе розраховано, щоби людина витратила не більше 150 грн за день. Присутні на презентації тут же згадали «дешеве» «Мигово», де теж керує Валерій Галан…
Голові оргкомітету «Хотинської тверді» Миколі Томенку проект сподобався, тож і прес-конференцію він вирішив провести «на місці» – біля виритого котловану для фундаменту споруди:
– На відміну від інших «чудес» України, Хотинська фортеця взагалі не мала інфраструктури і майже не отримувала належного фінансування на розвиток історико-архітектурного комплексу. Маю надію, що за рік-два потік туристів до Хотина зросте вдвічі, а то й утричі. До речі, читав місцеву пресу і бачив публікації про відсутність туалетів і скотобійню. Обіцяю: до кінця року скотобійню з території музею заберуть.
Баталії: історичні й сучасні
«Родзинкою свята» мали стати відтворені сцени Хотинської битви 1621 року. Заради участі в них до Хотина завітали члени національно-культурних товариств з Польщі, Угорщини, Росії, Білорусі, Молдови. Містечко турків та табір козаків було видно з усіх пагорбів.
Особливо прикрашали пейзаж сучасні міліціонери, що боролися з надміру допитливими гостями, які прагнули потрапити на «арену» бойових дій. Після кількох невдалих спроб запрацювала техніка і коментатор, голосом «дешевої озвучки» з іноземного кіна почав переповідати хід історії.
Народ уже почав сумувати, аж тут на глядачів з неба, у прямому сенсі цього слова, «звалилася» не вказана у програмі «родзинка». Яскравий червоно-жовтий двомісний гелікоптер з’явився прямо над головами глядачів. Натопв почав «кидати» припущення про висадку турецького десанту або ж технічну модернізацію війська козацького, аж тут вертоліт повернув боком. На дверцятах красувався напис «Prime Yalta Ralli»! Виявилося, за батальними сценами на особистому транспорті прилетів поспостерігати Євген Червоненко.
Майже одразу після того розпочалася стрілянина – козаків намагалися знищити гарматами. Однак через прорахунки чи то піротехніків, чи то МНС-ників братовбивча війна перетворилася на спільну боротьбу з вогнем: від вибухів піротехніки почала горіти суха трава. Хвилин за 20 турки та козаки загасили полум’я і згадали, що треба воювати. Ще хвилин за 15-20 наші перемогли.
Народ розійшовся, аби скуштувати безкоштовних голубців та мамалиги і визначити найкраще село Хотинщини. Найменші співали і танцювали на сцені. Вертоліт Червоненка знову піднявся у небо. Офіційні гості почали потрохи роз’їжджатися, а місцевим жителям залишилося дочекатися святкового концерту та салюту.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»