Адреса свята душі: Шипинська земля, рід Міських

Кажуть, коли свого часу до рідного села з колективом приїжджав виступати Музикант від Бога, скрипаль-віртуоз, композитор і диригент Ілля Міський – усіх миттєво облітала звістка «Їльо приходе!..» – і що б не робили люди в полі (сапали, копали чи скиртували) – лишали все і бігли дивитися на виступ.

Минулої неділі у Шипинці, що на Кіцманщині, знов «приходив Їльо»: другий фольклорний фестиваль «Шипинські передзвони» був присвячений 90-річчю славетного земляка Міського і відзначив ювілей Майстра святом інструментальної музики.

Сільський Будинок культури, який очолює нині місцевий (і також відомий далеко за межами Кіцманщини) маестро, натхненник ансамблю «Струни серця» Василь Мошук, приймав не лише інструменталістів-віртуозів, а й майстрів-рукодільників. У фойє розмістили виставки власних шедеврів майстрині-вишивальниці, ткалі, бісероплетільниці.

А з зали лунали запальні мелодії – авторства чи обробки Іллі Міського – у виконанні оркестру Заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю Чернівецької обласної філармонії під керівництвом Заслуженого артиста України Олександра Жукова, Оркестру народної музики «Буковина» (керівник Є.Тарнавський), ансамблю «Глиниця» і легендарного скрипаля Юрія Блищука, найдрайвовіших на Буковині музикантів клезмерського оркестру організації «Хесед-Шушана», оркестру баяністів та акордеоністів Мамаївської дитячої музичної школи, шипинських «Струн серця».

Свято справді вийшло родинним – адже більшість учасників і глядачів знали особисто знаменитого односельчанина, його батьків. Та й родичів віртуоза у залі зібралося чимало. Не давала глядачам всидіти на місці й змушувала пританцьовувати скрипка побратима Іллі Міського – Юрія Блищука, захоплював спів кума пана Іллі – Заслуженого артиста України Івана Дерди, зривав оплески виступ «Струн серця», де серед керівників – племінниця Міського, педагог Марія Грекул… Музичним обдаруванням наділений цілий рід Міських – продовжувачем таланту «вуйка Їля» був і його племінник, і онук – колишній соліст ансамблю Вірського, який нині мешкає в далекій Америці.

Саме тому зовсім не пафосно, а цілком по-родинному пролунала пропозиція родини перейменувати нинішній сільський провулок Нікітіна біля церкви, який впирається в Совицю, на ім’я Іллі Міського, а то й цілого роду Міських.

І вже цілком по-людськи прозвучало прохання до односельчан – разом впорядкувати могили батьків Музиканта: «Знаю, де поховані Мільо і Рахіля Міські, – казала зі сцени проста жіночка. – Саме час навести там порядок, бо нам теж там лежати…»

Так само тепло і непишномовно підсумувала свято голова районної держадміністрації пані Єлизавета Пушко-Цибуляк. Нагадавши про славу Шипинської землі доби Галицько-Волинського князівства до закріплення влади молдавського князівства (від кінця 13 до середини 15 століття), популярність свого часу на всю округу ярмарку – Шипинської торговиці, унікальні знахідки на території села з часів трипільської культури – пані Єлизавета висловила впевненість, що у людей з такого села все має бути «добре вічно». «Як вічна Музика» , – додала вона.

P.S. Окрема подяка за родинне свято спонсорам, меценатам і учасникам, які не шкодували креативу, сил, праці і, зрештою, грошей: районній владі (РДА, райраді, районному відділу культури та його начальнику О.Юркову), сільській раді, директору Будинку культури і всім музикантам! Грали файно!

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Думок на тему “Адреса свята душі: Шипинська земля, рід Міських”