…Телефон мовчить. Ловлю себе на думці, що хочу зателефонувати, майже щодня. Але… Сумно. Нічого не можна повернути – залишаються тільки спогади, чудові та неповторні, в яких можна сказати майже все… Плакати, сумувати.
Все йде, все минає…
Зрозуміти вагомість особистості, як правило, стає можливим тільки після того, як людини не стало. 29 червня відійшов у вічність видатний митець, чудова, чуйна людина Володимир Тимофійович Санжаров. Три місяці не дожив він до свого 90-ліття.
Із плином часу часто трапляється, що за блиском та унікальністю творів зникає особистість їхнього автора.
По-різному можна жити, служити Мистецтву, людям, своїй країні… Та лише духовність надає істинного простору обдарованим людям. Володимир Тимофійович, оселившись у Чернівцях 1954 року, давно став справжнім чернівчанином, заповнюючи живописом кожний день свого життя і місто, що стало йому рідним.
Митець – як Бог, бо він творить не картини, світи! Понад 70 років творив свій світ Володимир Санжаров – в експедиціях, на пленерах і, звісно, в майстерні. Художник не завжди підписував свої роботи, на жаль, бо знаходилися люди, які цим користувалися. Хоча варто зауважити, що рука майстра безпомилково впізнавана для тих, хто знає та любить його творчість.
Масштаб цієї особистості, людський вимір Володимира Тимофійовича надавали особливої чарівності приватному спілкуванню з ним. Будь-яка патетика не приставала до нього: будучи майстром живопису, реалістом і «володарем душ», Володимир Тимофійович анітрохи не був занепокоєний похвалами на свою адресу. Це сутність інтелігента, якого, за влучним виразом академіка Дмитра Лихачова, не можна вдавати, ним можна лише бути!
Може, саме тому в його доробку, хоча вчився на відділі монументального мистецтва, від 1950-х років зібралося так багато робіт, виконаних в техніці акварелі та пастелі.
«Правда й суть приховані в малому, – говорив митець, – важливе завжди невелике…».
Вдумайтеся у це одкровення. У ньому весь досвід чудового й непростого життя художника.
Велике щастя – зустріти на своєму шляху таку особистість, художника, яким був Володимир Тимофійович Санжаров. Людину надзвичайної розумової сили. Талант буковинської землі, що переконав нас у неспростовній гідності громадянина.
«Якщо у твоєму житті промайне навіть тінь друга – будь щасливий». Мені пощастило.
Старший мій друг, наставник, митець, інтелектуал, надзвичайно делікатний, мрійливий, часто мовчазний, але такий справжній!
Тетяна ХОМЕНКО, художниця
