1 жовтня – Міжнародний день музики

Дев’ятнадцятий рік звучить орган у залі органної та камерної музики у Чернівцях

Зал органної та камерної музики у Чернівцях знаходиться в церкві св. апостолів Петра і Павла. Церква будувалась за проектом Йозефа Главки (1831-1908). Будівництво тривало з 1869 по 1875 рік. До 1940 року церква була діючою, після 1944 року вже не відкривалась, в ній був склад. А 18 серпня 1992 р. відбулося урочисте відкриття залу органної та камерної музики у Чернівцях, присвячене 1-й річниці Дня Незалежності України. Першими виконавцями у цьому залі стали органістка С.Бардаус та дует скрипалів -заслужені артисти України П.Чоботов та Л.Шапко.
Орган для органного залу був виготовлений на фірмі „Rieger-Kloss” (м. Крнов, Чехословаччина). Орган має три мануала і педаль, 38 регістрів, з яких 5 — мікстури та 4 — язичкові регістри. Регістрова трактура — електрична, клавіатурна трактура — механічна.

Свого часу мене вразила віртуальна «Енциклопедія органу» Едварда Стоффа. Тут можна дізнатися про будову інструменту, опис труб для кожного з регістрів та почути взірець звучання багатьох з них. За звуковою палітрою, інтонаційним багатством, засобами музичної виразності та технічною (досить складною) конструкцією орган займає особливе місце серед музичних інструментів. Різні майстри органу у різних країнах іноді навіть по-різному ототожнюють звук для присвоєння йому назви.
Але, звичайно, найкраще про орган, як інструмент, поговорити із самим органістом. А якщо і поталанить, то побувати на репетиції.

Віктор Білла, соліст Чернівецької обласної філармонії, 1 жовтня виступає з сольним концертом органної музики.
I відділ: Й.-С.Бах, Прелюдія та фуга Es-dur; п’ять хоральних прелюдій; Фантазія та фуга g moll. II відділ: Ш.-М.Відор, Симфонія №5 f moll для органа.

– Вітаємо, Вікторе! Тепер Ти – соліст Чернівецької обласної філармонії, а ще весною виступали з концертом, як студент Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського.

– Так, дякую. Звичайно, це одночасно і дуже почесно і дуже відповідально працювати у своєму рідному місті. І, взагалі, музикант не може ніколи заспокоюватися на досягнутому, він повинен постійно розвиватися, самовдосконалюватися, працювати, аналізувати, слухати, порівнювати…Кожний день репетиції – це не просто технічно засвоїти той чи інший музичний твір. Треба зрозуміти епоху, композитора, знайти себе у цьому музичному творі, відтворити переживання, прагнення, відкрити слухачам усамітнених героїв, закоханих романтиків або ліричний пейзаж, трагічні або патетичні постаті, суб’єктивізм автора та метафори часу…

– Це Твій перший концерт у новому статусі?

– Так, сольний – перший. Були концерти в якості акомпанементу. Також влітку були гастролі в Лівадії. Ми з дружиною ( Юлія Білла – сопрано) виступали у центрі органної музики «Лівадія», що містить концертний зал з найбільшим органом в Україні (69 регістрів, чотири мануала та педаль, 4600 труб). Відомий органіст В. А. Хромченко особисто розробив проект концертного залу з великим органом та очолив органну майстерню при центрі. Треба відмітити, що для механічних частин та труб цього органу використовувалась деревина місцевих та рідкісних порід дерев: кедр, сосна, дуб, кипарис, бук, секвоя, залізне дерево, а також кольорові метали: олово, мідь, свинець, латунь. Але концертна програма для південних відпочивальників іноді корегується, бо люди бажають більше розважатися, ніж слухати складну класичну музику. Але ми вдячні шанувальникам органної музики, які слухали і Й.-С. Баха, і В.А. Моцарта, А. Дворжака, Л. В’ерна, Н. Бруса.

– Майстерність гри на органі, мені здається, з’являється не за рік, і не за два, вона має постійно підтримуватися творчим пошуком.

– Так, адже у відтворенні твору важливо все: і як натиснути клавішу і як її відпустити. А мистецтво інтонування на органі теж вдосконалюється і збагачується постійними репетиціями, пошуком нових форм, нових прийомів. Органіст покликаний оживити музику, має донести її до глядачів.

– Чи кожний органіст має знати будову органу? Адже сам інструмент з точки зору технічного обслуговування досить складний. І не завжди є поруч органний майстер.

– Звичайно, кожний музикант має мати уяву про принцип роботи свого інструменту. А орган, як інструмент, змінювався постійно. І в кожній країні він особливий: і за зовнішнім оздобленням і з технічної точки зору. Але нажаль, що до цього часу не вивчається предмет органологія.

– Іноді порівнюють три інструменти: орган, клавесин і фортепіано. Що в них спільного?
– Орган, найстаріший з трьох — це клавішно-духовий інструмент. У нього немає струн, а є безліч труб. Клавесин – клавішно-щипковий, а фортепіано – клавішно-ударний інструмент. Але краще починати з фортепіано. А вже потім треба вивчати специфіку свого інструменту, чи то клавесину, чи органу.

– Дякую, Вікторе, за можливість буди присутньою у Тебе на репетиції, за Твої роз’яснення, за нашу розмову про деякі аспекти життя музиканта До і Після концерту. А 1 жовтня глядачі і Ти зустрінемося у цьому залі вже на самому концерті.

Тетяна Спориніна, «Версії»,
фото автора