себто без преси, радіо й телебачення відбулася знаменна подія в житті Буковини – відродження «Ротарі-клубу», мета якого дуже проста: змінити світ на краще
Його попередник – «Ротарі-клуб», який був створений у Чернівцях ще далекого 1928 року і проіснував до 1940-го. Тоді до нього входили місцеві банкіри, ювеліри, дипломати, юристи, лікарі, виробники сільськогосподарської продукції – всього 22 буковинці. Їхньою основною діяльністю була допомога бідним.
Нинішній «Rotary club Chernivtsi» став 42-им в Україні. Загалом же ротаріанський рух, якому вже понад 100 років, об’єднує сьогодні 1 млн. 200 тис. членів у 32 тисячах клубів, розкиданих усім світом. Діють вони і в наших сусідів – закарпатців, іванофранківців, львів’ян.
А ось на Буковині все ніяк не вдавалося його відкрити, незважаючи на традиції. Лише приїзд до Чернівців бізнесмена з Москви, ротаріанця із солідним стажем Олексія Максимова зрушив ситуацію з мертвої точки. І вже протягом року існування чернівецького клубу до вручення хартії, тобто офіційного занесення до світового реєстру «Ротарі-інтернешнл», він потужно заявив про себе благодійними справами.
Перш за все була допомога потерпілим від повені. 154 комплекти шелтебоксів, завезених подружжям англійців Хебертів, стали у пригоді тим, хто втратив житло. Адже в утеплених наметах було все необхідне для життя – від постелі до газової плитки і миски та дезінфікуючих засобів для води.
Потім разом з президентом одного із 4-х київських клубів «Ротарі» американцем Романом Шведом, який уже понад 15 років мешкає в Україні, привезли до Вашківців кювезу вартістю 25 тисяч доларів, який керується комп’ютером і є своєрідним продовженням маминого життєдайного животика з усіма його підтримувальними функціями. З огляду на те, що 11 тисяч недоношених малюків помирають в українських пологових будинках щороку через відсутність інкубаторів для їхнього виходжування.
Відтак була програма допомоги дітям Садгірського протитуберкульозного санаторію. Ротаріанці з Канади передали на облаштування кімнати забав для найменшеньких пацієнтів від 2 до 6 років 3600 доларів. Щоби грошей цих вистачило не тільки на іграшки та меблі, а й ремонт самого приміщення – заміну підлоги, вікон, електропроводки і труб, які почали ржавіти, за роботу взявся веселун-здоровань Юрій Тарновецький. Майже всі свої шкільні роки він провів у цьому дитячому тубсанаторії, у що нині важко віриться
Саме тоді, під час приїзду ротаріанців із-за океану, я прочула фразу, від якої почервоніла.
– Стан державних медичних закладів у вас значно гірший, ніж в Африці. Хоча на дорогах багато дорогих авт, а на вулицях – будинків-палаців.
Отже, саме час багатим подумати про бідних… До речі, для дітей-пацієнтів протитуберкульозного санаторію учасники урочистостей зібрали майже 3 тисячі гривень. А привітати й розділити свято чернівецьких ротаріанців прибули їхні побратими з усіх клубів України та Польщі. Тож і вони долучилися до благодійності. Тим паче, що виступ квартету бандуристів, які теж мають певне відношення до дитячого тубсанаторію, захопив присутніх.
– Ротаріанство не належить ні до релігійного,ні до масонського руху, – стверджує Олексій МАКСИМОВ. – Наші об’єднання інколи називають ще Клубами Служіння, де збираються бізнесмени і люди вільних професій – журналісти, лікарі, художники, яким не байдужа доля тих місць, де вони живуть. А найважливіше, мабуть, те, що вони знаходять час і можливість прислужитися своїй громаді та місту. Я переконаний, що навіть маленькі групки людей за умови великого бажання можуть кардинально змінити світ.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
Фоторепортаж про урочисте вручення хартії Rotary Club Chernivtsi (2009)
