Заспокоює, що піднятись крутими схилами сюди, де можна напитись кришталевої водички гірських струмочків, де не чути гуркоту машин, де не видно вогнів нічних ілюмінацій баз відпочинку, можна тільки своїми ногами. Навіть на квадрациклі, на якому можуть їздити хіба що варвари, сюди не добратись. А значить, ніхто не стривожить равлика, птахів, які зараз зайняті обладнанням гнізд, мурашника, в якому вирує своє особливе злагоджене життя, саламандру, яка може розказати майже все про філософський камінь середньовічних алхіміків… Листя дерев ніжно-зеленого кольору, навіть жовтаво-зеленого, деякі листочки на дотик липкі, духмяні, і зовсім по особливому у Карпатах квітнуть дерева…
Тетяна Сприніна, “Версії”,
1-2.05.2011, фото автора
5 коментарів “Травневі Карпати…”
Чудові краєвиди і фото!)))
Як гарно! Тетяна Тадеївна, Ви – геній!
Фото просто чарівні!
Яка краса!!!
Дуже гарно, равлик чудовий, та краплини!!
Равлик мав свою хатку ( чи норку), бо як ми його зустріли на початку походу, а коли вертались – він був у тому ж місці. :)