Ольга Юліанівна Кобилянська (27 листопада 1863, м. Ґура-Гумора, повіт Сучава, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина (нині м. Гура-Гуморулуй, Румунія) — 21 березня, 1942, Чернівці) — українська письменниця, учасниця феміністичного руху на Буковині.
27 листопада на Театральній площі відбулося покладання квітів до пам’ятника відомої української письменниці Ольги Кобилянської, а також урочисте введення в обіг поштової марки, присвяченої ювілейній даті.
Вам ніколи не спадало на думку, що в людських думках настав застій, що вони потребують якогось сильного зрушення, щоб змінитись, віджити, але не теперішнім плитким, самолюбним життям, лиш якимось кращим, чистішим і сильнішим!
Ольга Кобилянська, “Царівна”
Мати таку свободу, щоби бути собi цiллю!
Передусiм бути собi цiллю, для власного духа працювати, як бджола;
збагачувати його, збiльшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним,
хвилюючим, зорiючим у тисячних красках!
Передусiм бути собi цiллю й обробляти самого себе, з дня на день, з
року до року. Рiзьбити себе, вирiвнювати, щоби все було складне, тонке,
миле. Щоб не осталося дисгармонiї анi для ока, анi для серця, для жодного
зi змислiв. Щоби жадоба за красою утихомирилася.
Бути передусiм собi цiллю, а опiсля стати або для одного чимсь величним
на всi часи, або вiддатися працi для всiх. Боротись за щось найвище,
сягаюче далеко поза буденне щастя…
Такий мiй iдеал.
Свобiдний чоловiк iз розумом – це мiй iдеал.Ольга Кобилянська, “Царівна”
Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора
