Нині так
Вже більше року українці живуть з високими, наближеними до ринкових, цінами на газ. У травні 2016 року вступила в дію постанова Уряду щодо продажу природного газу для населення за єдиною ціною 6 879 гривень за тис. куб. м. Ця ціна враховує ПДВ, витрати на транспортування та всі інші видатки. Сьогодні можна проаналізувати, на скільки таке рішення було вдалим для Уряду і як високі ціни на газ вплинули на споживання і загальний добробут населення.
Було так
Донедавна Україна була однією з небагатьох країн Європи, що практикували субсидіювання цін на газ для населення. Однак усі наші західні сусіди завершили процес переходу до ринкових цін на газ для населення ще наприкінці 90-х років. Ціну на газ визначає ринок, і вона може суттєво коливатися. Наприклад, починаючи від 2014 року, ринкові ціни на газ у Європі, слідом за нафтою, знизилися майже удвічі. Для України ціна на газ для населення навпаки завжди була питанням політичним. Дебати навколо цін на газ були обов’язковим атрибутом кожної виборчої кампанії. Через дешевий газ політичні еліти купували лояльність виборців.
Однак така «щедрість» дорого обходилася державі. Так званий «дешевий газ» для населення – це газ, що видобувається державною компанією «Укргазвидобування». Компанія багато років поспіль змушена була продавати газ за мізерними цінами на догоду політичній кон’юнктурі. Коли Україна купувала газ у Росії за $350-400 за тис кубів м, «Укргазвидобування» продавало газ по 349 грн (без ПДВ). Таким чином Україна фінансувала розвиток видобутку в Росії, а вітчизняна галузь була катастрофічно недофінансована. «Укргазвидобування» не мало можливості купувати обладнання й матеріали, компанія опинилася в глибокій кризі. Люди втрачали роботу в Україні, шукаючи заробітків у Сибіру.
Зламані корупційні схеми
Постійне субсидування низьких цін призвело до створення різних корупційних схем. Так, ще кілька років тому обсяги споживання газу населенням становили близько 20 млрд кубів на рік. При цьому «Укргазвидобування» забезпечувало лише 13 млрд кубів, а решту газу треба було імпортувати. Тобто, НАК «Нафтогаз України» купував 7 млрд куб м імпортного газу за високими цінами і постачав за низькою ціною населенню. Після цього збитки «Нафтогазу» компенсувалися з Державного бюджету. Враховуючи низький рівень обліку газу, можливості для завищення сум компенсацій були колосальні.
Інший шлях для створення корупційних схем – це закупівля газу за цінами для населення, а згодом перепродаж ресурсу для промислових підприємств за ринковою ціною. Тепер, коли ціна для населення наближена до ринкової, можливостей для маніпуляцій стало значно менше.
Непрості рішення
Усі ми пам’ятаємо, що зростання ціни на газ відбувалося поступово. Спочатку на період опалювального сезону 2015-2016 рр Кабмін установив так звану «соціальну норму» 1 200 кубів за ціною 3 600 гривень за тис куб м, тобто вдвічі дешевше від ринкової. Однак по закінченню опалювального сезону ціна на газ зросла.
У політичному аспекті рішення Кабміну підвищити ціни для населення до ринкових далося непросто. Політичні опоненти доклали багато зусиль для дискредитації ринкового підходу. Тим не менше, серйозних загроз удалося уникнути. В тому числі завдяки впровадженню субсидій для неплатоспроможних верств населення. Важливим наслідком високих цін стало подальше скорочення споживання газу, однак тут роль зігралй і ініціативи держави, спрямовані на енергоефективність.
Нові виклики
Незважаючи на серйозні досягнення в реформуванні газового ринку, залишається ще багато труднощів. Нині на ринку постачання газу відсутня конкуренція, а бажаючих постачати газ для населення немає. Газ для населення продається не набагато, але дешевше ніж для промисловості, а обсяги споживання середнім господарством набагато менші. Більш того, половина вартості газу, що споживає населення, покривається за рахунок державних субсидій. Звісно, за таких умов сподіватися на розвиток газового ринку складно. Тільки подальша лібералізація газового ринку й суттєве збільшення власного видобутку сприятимуть установленню по-справжньому ринкової ціни на газ для населення. І це має бути прозора й зрозуміла ціна.
