Легальна зайнятість чи приховане безробіття?

У європейських країнах рівень безробіття більший від України в кілька разів. Але українці їдуть до Європи на роботу…

Магії цифр, які заворожували, як факір кобру, були сповнені виступи начальника відділу праці та зайнятості населення ГУ праці та соціального захисту населення Чернівецької ОДА Марії КОШАРЮК і директора обласного центру зайнятості Галини Чупіної, які в залі селекторних нарад ОДА презентували журналістам обласну програму зайнятості населення на 2010 рік.

Декларувалося легальне працевлаштування, першочергова допомога соціально вразливим верствам в умовах економічної нестабільності.

Хоча важко уявити, як служба зайнятості може протидіяти торгівлі людьми чи трудовій міграції при тому співвідношенні рівня зарплат і умов життя, який ми маємо.

Середній розмір пропонованих зарплат по вакантних місцях – 1091 грн. Хіба це заробіток для молодої освіченої людини?

Пані Чупіна спробувала втішити присутніх тим, що роботодавець для початку не показує повної суми того, що збирається платити, а далі оцінює працівника за навичками та знаннями, за його внеском у діяльність фірми…

Але на скільки більше це може бути?

Узяти хоча б рівень офіційно зареєстрованого безробіття (1,6% в місті і 1,8% в селі) і реального, вирахованого за методикою Міжнародного союзу праці (9,4% станом на 1 липня ц.р.). Ще кілька років тому останньої цифри навіть не виголошували офіційно. Тож прогрес явний?

А реально виходить, що служби зайнятості Буковини опікуються хіба що кожним п’ятим із тих, хто офіційно не працює. І годі говорити, що зареєструвати можна тільки того, хто за цим прийде!

Можна, звичайно, пишатися порівнянням безробіття населення в європейських країнах і в Україні: серед перелічених на прес-конференції країн тільки у Бельгії цифра менша за нашу – 8,2%. А в Іспанії, наприклад, аж 20,1%! Не знаю, як там виживають іспанці, але наші чогось їдуть шукати заробітку до них…

А знаєте, яким чином зменшили цифру безробіття для сільської місцевості: членів сімей сілянських господарств оголосили… зайнятим населенням! Щоправда, за ними зберегли право спробувати знайти роботу через центр зайнятості. Зауважимо, що це – набуток ще попереднього уряду.

Зменшилася й привабливість для роботодавців пропонованих компенсацій за взятих на роботу соціально незахищених і за надання першого робочого місця випускникам шкіл, ПТУ та ВНЗ. Усі можливі місця на підприємствах і в установах уже зайняті такими категоріями. Та й самі випускники не рвуться отримати роботу через службу зайнятості, пробують спершу щось знайти через знайомих та родичів, або й просто сидять на утриманні батьків…

Зберігається велика розбіжність між тим, які професії замовляють роботодавці – і на кого бажають вивчитися молоді.

Сумно, звичайно, але переможні реляції з приводу активного подолання безробіття писати ще дуже зарано. Презентовані заходи програми занадто нагадують декларації.

Лариса ДМИТРЕНКО, «Версії»