Заява Михайла Крайса, оприлюднена днями в місцевих Інтернет-ЗМІ, викликала одностайну реакцію у прихильників різних політичних сил і пересічних чернівчан. Наведемо лише деякі відгуки:
«Прутський водозабір існував приблизно до 1990-го. Після Чернівецької алопеції водопостачання з прутського водозабору припинене. Основна мотивація: у прутському водозаборі низька якість питної води. Можливо, й була інша причина – проникнення токсичних речовин з хімічних могильників у Карпатах.
Після того, як територію прутського водозабору кинули напризволяще і влада не вклала жодної копійки в охорону, зберігання та консервацію обладнання прутського водозабору, місцеве населення почало активно дерибанити майно, розташоване на території Лужан та Шипинців.
У 1990-2000 роках на території водозабору загинули 4 особи, які намагалися зняти дроти з високовольтної лінії. 2004-го на реконструкцію прутського водозабору з держбюджету виділили 2,5 млн. грн, які, можливо, витратили на президентські вибори».
«Водоканал – комунальне підприємство, тобто власність територіальної громади. І нам не байдуже, як він господарює і які кредити буде брати, а потім банкрутувати. Куди поставлені Федоруком керівники водоканалу витрачають сплачені нами гроші, як вони господарюють? Це велика таємниця, що наводить на думку: там є великі зловживання. Проблема водоканалу існує багато років і так само багато років нічого не робить наш багаторічний мер. Або він не хоче (чому?), або він не може – навіщо такий мер?».
Який саме мер потрібний Чернівцям і що буде з водою у нашому місті, дізнаємося лише після 31 жовтня. Раніше проблему однозначно не розв’язуватимуть, бо у влади нині інший головний біль: як утриматися у кріслах.
