Бізнес за Карабасом

Більш-менш кваліфікованому працівнику треба працювати день, щоби покататися з однією дитиною на американських гірках дві-три хвилини у чернівецькому парку

Ніколи не задавалися питанням, чому квиток у вагончик на гірках у міському парку коштує приблизно стільки ж, скільки коштує залізничний квиток до Львова? Яка тут закладена рентабельність? Хто так красиво заробляє на дитячих бажаннях? Місто? Парк? І чому саме на цих бажаннях вирішили заробити? Чому кілька хвилин на атракціоні коштує для родини більше, ніж заміська прогулянка?

Усі ці питання мимоволі виникають, коли бачу майже порожні каруселі Центрального парку культури та відпочинку ім. Шевченка. Адже ввечері у п’ятницю і навіть у суботу було цікаво спостерігати, як каруселі працюють для одного-двох відвідувачів. Причому майже постійно саме для одного-двох. Адже ціни на атракціони в середньому від десяти до тридцяти гривень. Напрошується логічний висновок: треба зменшити ціни, тоді кількість відвідувачів помітно зросте. І заробити можна буде, і дитячих усміхнених облич побільшає.

Статистичні органи області визначили, що середня зарплата буковинця приблизно 1800-1900 гривень на місяць. Виходячи з цього, працівник отримує десь 60-70 гривень на день (якщо рахувати календарні дні).

Проїзд на американських гірках коштує тридцять гривень. Удвох, відповідно, – шістдесят гривень. Тобто, більш-менш кваліфікованому працівнику треба працювати день, щоби покататися з однією дитиною на американських гірках дві-три хвилини.

Мені чомусь здалося, що це зажирно. Чи не так, хлопці? Тим більше, цей парк не приватний. І, до певної міри, саме місця відпочинку, громадські місця є обличчям влади. Якщо ми, ніби то, дбаємо про ціни на ринках, то чи не простіше подбати про ціни, на які можна вплинути? На каруселі.

Гадаю, для влади – завдання по силах. Аби хоча б діти в Україні не мучилися комплексами меншовартості.

Комерція, яка пов’язана з дитинством, межує, насправді, із соціальною роботою. Тому що саме в такому бізнесі дуже важливою стає етика і мораль. На жаль, країна, що мріяла позбутися дефіциту ковбаси, нині має потужний дефіцит тієї самої моралі й етики, і просто здорового глузду.

З Міжнародним днем захисту дітей вас, чернівчани!

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *