Держстат регулярно відстежує стан українських домогосподарств. До офіційних даних в нашій країні традиційно ставляться скептично, але остання статистика, як мінімум, не суперечить звичній для багатьох українців картині світу.
Загальна оцінка
Середній розмір українського домогосподарства залишається незмінним уже багато років – 2,6 особи. При цьому дещо зменшується частка “одноосібних” господарств – стає більше пар. Практично не змінюється частка родин з дітьми – 38%. При цьому кількість родин з однією дитиною зростає, а з двома і трьома – зменшується.
Номінальні сукупні доходи і витрати домогосподарств закономірно зростають. Але якщо 2010 року доходи перевищували витрати на 9,6%, то 2016 року – на 6,6%, тобто все менше коштів залишається на накопичення.
Витрати домогосподарств
Частка споживчих витрат повільно, але стабільно зростає рік від року. При цьому частка витрат на продукти харчування за минулий рік помітно знизилася, що багато в чому пояснюється зростанням витрат на житло, газ і електроенергію.
Незважаючи на серйозне зростання роздрібних цін на домашні предмети і побутову техніку (вони значною мірою прив’язані до курсу долара), частка витрат, яка припадає на ці категорії товарів, знизилася. Це вказує на істотне падіння продажів в фізичному вимірі.
За минулий рік помітно знизилася і частка витрат на алкогольні і тютюнові вироби – знову ж таки, незважаючи на зростання цін на них. Причина та тут – падіння споживання цих категорій товарів.
Держстат підрахував окремо частку витрат на житло і комунальні послуги. 2010 року вона становила 7,6%, а 2016 року – вже 14,7%. З огляду на зліт тарифів, такий підсумок є закономірним.
Середнє споживання українцями основних категорій продуктів харчування у фізичному вираженні останні п’ять років залишається майже стабільним.м.
Через подорожчання стали трохи менше їсти м’яса і риби, обсяги їх споживання залишаються істотно нижче рекомендованих дієтологами.
Рівень доходів
За підсумками минулого року найбільша частка населення (17,7%) мала середній еквівалентний дохід, що перевищує 3720 грн на місяць, зросли частки всіх категорій, які отримують більше 2280 грн. Ці дані корелюють з динамікою середнього доходу. Але йдеться про номінальні доходи, в яких не враховується інфляція. Уже тому саме по собі це зростання мало що говорить про зміну матеріального становища населення.
Однак Держстат наводить і корисніші для такої оцінки дані – про динаміку частки населення, яке одержує доходи нижче прожиткового мінімуму, причому як офіційного, так і фактичного. Згідно з ними, половина українців в 2015 і 2016 роках мала доходи нижче фактичного прожиткового мінімуму.
Всі цифри Держстат наводить без урахування території анексованих Криму і Севастополя та частини зони проведення АТО (з 2014 року).
