І не тільки: у чому різниця?
Уся Америка надзвичайно різна. Моє знайомство з нею почалося із провінції. Коли я показала друзям по відео вулиці Саутфілда, Берклі та інших подібних міст штату Мічиган, вони мені в один голос зауважили: «Та це ж село!». Втім, я б так не сказала. Це, швидше ліс, в якому збудували одно-та двоповерхові будиночки. Втім, сьогодні про інше. Про шкільні автобуси. Тим паче, що не так давно обласна виконавча влада повідомила, що вона поновили автопарк шкільних автобусів. За кошти державного, обласного та місцевого бюджетів придбали 19 автобусів для перевезення хлопчиків і дівчаток до опорних закладів освіти.
Ось один із цих автобусів. Фото із Тelegram голови Чернівецької ОВА Руслана Запаранюка.
Із придбаних для територіальних громад краю – 6 автобусів «інклюзивні», тобто спеціально обладнані для перевезення осіб з інвалідністю.
Ця платформа піднімає інвалідну коляску до салону.
Три транспортні засоби закупили за кошти субвенції з державного бюджету у співфінансуванні з місцевими бюджетами, решту – за кошти обласного бюджету, повідомляв у своєму Telegram голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк. Вартість одного автобуса складає 3 млн 149,0 тис. грн. У порівнянні звичайний автобус коштує 2 млн 950 тис. грн. Три спеціально обладнаних автобуси вже передали до Вашковецької, Вікнянської та Боянської громад. Вони підвозитимуть учнів до опорних закладів. Ще 3 «інклюзивних» автобуси придбали для Великокучурівської, Веренчанської й Кам’янської тергромад.
А тепер роздивіться на американський шкільний автобус.
Зовні він нібито такий же – жовтий. Та уважний його огляд підкаже, в чому різниця. Найперше і найголовніше, американський автобус дуже потужний. Він справляє враження танку. Його важко протаранити іншим транспортним засобом. До слова, у правилах дорожнього руху США є таке положення. Якщо перед вами зупинився шкільний автобус, жоден транспорт немає права його обігнати, себто зупиняється весь рух.
Та й загалом до дітей в Америці особливе ставлення. До повноліття всі вони мають медичне обслуговування, якісне харчування, ліки тощо. Усе це забезпечує спеціальна соціальна програма SCHIP. Її частково фінансує Федеральний центр, а частину коштів виділяють бюджети штатів. Кожен штат сам визначає перелік послуг, які можуть бути надані дитині, але є обов’язковий мінімум. До нього входять:
госпіталізація;
стоматологія;
лабораторні дослідження;
імунізація;
профілактичний медогляд;
Променева діагностика.
От тільки престижність школи залежить від району, в якому живе сім”я учня. Тож вище голови не стрибнеш…
Людмила Чередарик, «Версії»
