Що таке «Мрія»

Ан-225 «Мрія» — найбільший транспортний літак у світі.
Створений для перевезення космічного корабля «Буран» і надважких вантажів.

Шість двигунів.
88 метрів розмаху крила.
84 метри довжини.
Понад 240 світових рекордів.
Єдиний у світі завершений екземпляр.

Його створило конструкторське бюро, засноване видатним авіаконструктором Олегом Антоновим, людиною, яка дала українській авіації крила. Цьогоріч виповнилося 120 років від дня його народження.
27 лютого 2022 року, під час боїв за Аеропорт Гостомель, «Мрію» було знищено.
Але чи можна знищити мрію?
І коли зараз діти створюють її моделі — це не просто технічна творчість. Це пам’ять. Це відновлення символу. Це віра.

Ось що розповідає про конкурс «Мрія, що злітає знову» Ольга Косило,  його організаторка, заступниця директора з навчально-виховної роботи Чернівецького центру юних техніків, віце-президент МАПО з технічної творчості та керівниця авіамодельного гуртка:

– В конкурсі взяли участь 78 дітей із 9 областей України. Учні створили 78 моделей «Мрії»: 40 метальних копій, 30 паперових напівкопій, чотири стендові копії, по одній радіокерованій, кордовій, з електродвигуном та на гумомоторі. Коли ми оголошували початок онлайн-акції, то навіть не розраховували, що стільки дітей візьмуть участь. Вразила також варіативність поданих робіт. Обрати переможців серед такої кількості конкурсантів буде непросто. Для нас дуже важливо, щоб молодь не просто знала про «Мрію», але й мріяла створити щось подібне, величне, що прославить Україну у світі.

– До акції долучилися учні авіамодельних, автомодельних, політехнічних гуртків, а також радіоелектронного конструювання. Вік учасників – від 6 до 18 років. При цьому приблизно половина – це діти 6-11 років. В конкурсі взяли участь 20 дівчат. Нагадаємо, в межах онлайн-акції «Мрія, що злітає знову» учні закладів позашкільної освіти, технічних гуртків, STEM-студій та студенти професійних училищ мали створити власні макети легендарної «Мрії» і готові моделі опублікувати окремим дописом у Facebook.

На нагородженні в музеї маленькі руки школярів  тримають моделі найбільшого літака у світі.  Акціонерне товариство «АНТОНОВ» за підтримав конкурс і і передали  чудові призи для учасників і переможців.

З вітальним словом до учасників звернулися заступниця начальника управління освіти Чернівецької міської ради Надія Шевченко, директор  Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка Віталій Яценко. Почесними грамотами були нагородженні і керівники авіамодельних гуртків Солонецький Олександр, Олійник Ігор та оргкомітет конкурсу.

Віталій Яценко пригадав епізод, який відбувся  25 років назад.

25 листопада 2001 року. Київ. Холодний, вологий, майже зимовий день. У повітрі — сніг. І ми — делегація УМАКО «Сузір’я» — стоїмо під крилом найбільшого літака у світі. Тоді відзначали 10-річчя УМАКО «Сузір’я». І нам випала честь побачити справжню «Мрію» — Ан-225. Не на екрані. Не на фото. А живу. Гігантську. Нереальну. Ми стоїмо на аеродромі у Гостомелі, базі підприємства «Антонов». Саме там базувався Ан-225. Ми стояли під двигунами, які здавалися будівлями. 27 лютого  2022 року під час боїв за Гостомель «Мрію» було знищено.

Але чи можна знищити мрію?
Сьогодні ми дивимося на моделі «Мрії».
Навколо — діти з дипломами, медалями, сяючими очима.
Вони не бачили справжній Ан-225.
Але вони його відтворюють.
І в цьому — продовження.
Маленькі руки тримають модель найбільшого літака у світі.
Маленькі серця носять великі мрії.

«Мрія» вона живе в пам’яті, у дитячих роботах, у світових рекордах, у фотографіях, у наших серцях.

Час довів: мрії не зникають.
І поки є діти, які будують літаки, Україна має небо.

Особливі слова вдячності — організаторці конкурсу Ользі Косило. Саме завдяки її енергії, наполегливості та любові до справи «Мрія» знову злетіла — у дитячих руках, у дитячих очах, у дитячих серцях.
Дякуємо всій команді організаторів, педагогам позашкілля, керівникам гуртків, партнерам і Акціонерному товариству «АНТОНОВ» за підтримку конкурсу. Дякуємо кожному наставнику, який навчає дітей не лише креслити й конструювати, а й мислити масштабно.
Для мене ця подія має ще й особистий вимір. У дитинстві я також займалася в авіамодельному гуртку. Пам’ятаю запах бальзи, креслення, перші запуски моделей і те особливе хвилювання, коли твій літак піднімається в небо. Саме тоді народжується віра в можливість польоту.
Тож сьогодні вітаю всіх й як авіамоделіст у душі.
Бо час довів: мрії не зникають.
Вони злітають знову.

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО«Сузiр’я»

Запис Час довів: МРІЇ не зникають… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

4 жовтня 2025-го у музеї авіації і космонавтики Чернівецького центру юних техніків імені Л.К. Каденюка відбулася зустріч з Головою Громадської ради Державного космічного агентства України Едуардом Івановичем Кузнєцовим. Подія була приурочена до початку Всесвітнього тижня космосу — міжнародного свята науки, натхнення і відкриттів.

Едуард Іванович Кузнєцов — постать, добре знана в українській космічній галузі. Як один із засновників та активних членів Державного (ДКАУ) і Національного космічного агентства України (НКАУ), він упродовж багатьох років був безпосереднім учасником формування державної космічної політики, підтримував міжнародні програми співпраці, сприяв розвитку вітчизняного космічного машинобудування.

Його діяльність поєднує наукову глибину, управлінський досвід і просвітницьку місію. Він багато років популяризує космічні знання серед молоді, організовує зустрічі, виставки, публічні лекції, допомагає музеям і навчальним закладам. Е.І.Кузнєцова  називають людиною, яка уміє говорити про складні речі просто і з натхненням, і саме завдяки таким фахівцям космос перестає бути абстрактним — він стає близьким, зрозумілим і надихає на дії.

Едуард Іванович Кузнєцов — голова Громадської ради Державного космічного агентства України, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України, почесний громадянин Чернівців, Почесний доктор Honoris causa Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Люди різних професій, віку й уподобань зібралися разом 4 жовтня у Чернівецькому музеї авіації і космонавтики, бо їх об’єднало спільне захоплення і прагнення — космос, сильна Україна, космічна держава, точні науки як пріоритет.

На зустрічі Едуард Іванович розповідав про українську космічну галузь: про підприємства у Дніпрі, Харкові, Києві, які створюють супутники і складні технічні системи, про ті наукові школи, що зберігають традиції ще з часів запуску перших ракет. Особливо емоційно пролунала розповідь про підготовку польоту першого українського астронавта Леоніда Каденюка — спільну працю сотень фахівців, де кожен мав свій внесок у велику місію.

«Україна має все, щоб повернути статус космічної держави. Для цього потрібно розвивати технічну освіту, підтримувати молодих науковців і вірити у власні сили», – Едуард Кузнєцов.

На згадку про зустріч Едуард Іванович подарував музею книгу Леоніда Каденюка «Місія — Космос» — як символ єдності поколінь і продовження великої справи.

Саме Едуард Кузнєцов стояв біля витоків створення Чернівецького музею авіації і космонавтики, який сьогодні є унікальним осередком пам’яті, науки й натхнення. Едуард Іванович завжди наголошував, що космос — це не лише про технології, а й про виховання мислення, мрії, віри в можливості людини.

Серед учасників заходу — гості з Клішківців, рідного села Леоніда Каденюка,  делегації з ліцею №22 та ліцею №11, вихованці Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Каденюка, представники наукових та освітніх спільнот. У залі панувала особлива атмосфера — зустріч поколінь, яких поєднує любов до неба і науки.

Особливим гостем події став Олександр Кошовий, командир мотопіхотного взводу 128-ї закарпатської гірсько-штурмової бригади. Уродженець Запоріжжя, він разом із родиною переїхав на Буковину після початку повномасштабного вторгнення. Попри втрату дому і поранення, Олександр повернувся до мирного життя і праці — приклад незламності та гідності, який так перегукується з духом космічних першопрохідців. І додала цій зустрічі глибокого людського виміру: про космос говорили не лише як про далеку орбіту, а як про символ сили, витривалості та віри в майбутнє України.

Зустріч 4 жовтня у музеї – це була не просто розповідь про космос — це був урок віри у власні сили, урок поваги до науки, до історії і до людей, які творять майбутнє.

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

Ще світлини з заходу є за покликанням – Тиждень космосу у Чернівцях: зустріч з Едуардом Кузнєцовим, яка надихає…

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я», фото автора і з архіву музею.

Запис Всесвітній тиждень космосу у Чернівцях: зустріч з Едуардом Кузнєцовим спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від команди Чернівецької області були подані 22 роботи.  20 дипломів переможців! Це результат великої праці, таланту й відданості. Щира подяка наставникам за професіоналізм, підтримку та натхнення.

Вітаємо команди Чернівецького ліцею №10, №11, №22, гімназії №9 м. Чернівці, ЧЦЮТ ім. Леоніда Костянтиновича Каденюка, Клішковецького опорного закладу освіти імені Леоніда Каденюка, опорного закладу Великобудський ліцей, Чернівецького ОЦНТТУМ.

І ось телескоп, який несе з собою мрії, пам’ять і жагу до пізнання Всесвіту.  Ми вже робимо перші спостереження… – Повернення до зірок: історія одного телескопа…

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати. Вітаємо переможців. Бажаємо всім творчого натхнення, нових відкриттів і здобутків! Такий конкурс — це не лише можливість реалізувати науковий потенціал, а й потужний крок до формування майбутнього покоління науковців, інженерів, дослідників. Разом ми будуємо «зоряний шлях» у майбутнє України — світле, інтелектуальне та натхненне!

©Тетяна Спориніна, фото автора і Миколи Ємельянова

Запис Вітаємо переможців XXІІІ Всеукраїнської конференції-конкурсу науково-дослідних робіт «Зоряний шлях»! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Експедиція пролягла мальовничим маршрутом уздовж хребта, який завершився сходженням на сам хребет. Тут, серед лісу і каміння, оживають легенди, а вітер приносить з собою подих історії.

Про Цецинську фортецю збереглося чимало відомостей, часто оповитих легендами. Ще в XVIII столітті австрійський офіцер Фон Міг, укладаючи карти Буковини, позначив на мапі Цецинську гору й зазначив – там стоять руїни давнього замку. А коли вже Чернівці розбудовувались у часи Австрійської імперії, каміння з цих руїн ставало матеріалом для нових будівель міста… У документах  фортифікаційна споруда згадується у різному звучанні: Цецин, Цьцина, Чечюнь, Нечюнь, Цецунь, Чечунь…

Уявіть собі світанок над Чернівцями, коли перші промені сонця ледь торкаються схилів Цецинської гори… Саме тоді почалася ваша експедиція — захоплива подорож у серце природи, де кожен камінь дихає легендами, а вітер носить голоси предків.

Юні художники тримали олівці та блокноти, створюючи ескізи. Хтось захоплено змальовував кору старого бука, інший — вигадував контури таємничих обрисів у тумані над озером. Ці замальовки були не просто малюнками – вони були вікнами у глибину душі Цецинської гори і її околиць. І тоді лунали пісні пані Валентини Чолкан. Голос її – чистий, дзвінкий, сповнений сили й ніжності. Вона співала те, що зростало разом із землею, деревами, тінями. Вона ніби розповідала історії, які шепоче сама гора…

Керівницею проєкту виступає Лариса Курущак — завідувачка відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею. Подорож перетворилася на справжній пленер для юних художників гуртка «Арт-терапія» МПДЮ під керівництвом Світлани Крачило, а також учнів Чернівецької художньої школи . Вони замальовували краєвиди, вловлюючи подих вітру, гру світла на кронах дерев, шепіт історії… До них долучилися знані митці — художниця з Києва Катерина Рудакова та художник Василь Беженар, методист Центру культури Буковини.  Атмосферу урочистості пронизав гімн Цецину — нова пісня, слова й музику до якої створила пані Валентина Чолкан, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури ЧНУ ім. Юрія Федьковича.

Пані Світлана Крачило розповіла і локальну легенду про Духа Цецинської гори, яку пов’язують з іменем Агій. Згідно з деякими версіями фольклору, на вершині або в глибині Цецинської гори мешкає дух-охоронець, який зветься Агій — могутній, але непередбачуваний дух лісу чи скель.

Привали біля озера ставали моментами тиші та єднання. Дзеркальна вода відбивала небо, а над гладдю іноді пролітали птахи, наче хранителі спокою. Тут дихалося по-іншому — повніше, глибше. І десь на вершинах хребтів, під шелест вітру, наче з самої землі здіймалася музика.

Спить ставок, де колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув,
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну…

Все це – чарівне єднання природи, творчості, музики і легенд…

Пам’ятаємо, що Агій — могутній, але непередбачуваний дух лісу чи скель. Сподіваємося, що збережемо ці буки, ліси, природу…

Пані Катерина створила чотири живописні роботи, які вже стали частиною фонду майбутньої виставки проєкту. І юні художники також додали до фонду свої живописні роботи.

Наша експедиція на Цецино була не просто мандрівкою — це була ініціація у глибший світ, де людина відчуває зв’язок з предками, землею та власним серцем...

 Далі буде…Зустрінемося в наступній історії!

Про старт експедиції більше за покликанням – Цецино: повернення легенди…  

Про озерце на Цецино за покликанням – 48°17’54.0″N 25°47’05.0″E – озерце на Цецино

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Старт проєкту про Цецино, Чечюн, Цецин, Цецина… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Присутні на зустрічі привітали із 80-річним ювілеєм Едуарда Івановича Кузнєцова — почесного громадянина Чернівців, науковця і людину, яка також відкривала Україні шлях до зірок.Підготовка польоту Леоніда Каденюка, міжнародні проєкти «Морський старт» і «Дніпро», формування першої космічної програми незалежної України — лише частина його багаторічної праці, яка змінила наш простір і час. Многая літа!

До обговорення приєдналися Анастасія Костюкова, вчитель інформатики гімназії №14, Фаїна Коблянська, вчитель фізики і астрономії Чернівецького ліцею №22, Тетяна Спориніна, вчитель інформатики ліцею №11, Світлана Мурзенко, заступник директора з навчально-виховної роботи Чернівецького центру юних техніків ім. Л. К. Каденюка, Петро Прокопець, методист відділення математики, економіки, фізико-технічних та комп’ютерних наук БМАН. Захід об’єднав учнівську молодь, педагогів та всіх небайдужих до теми розвитку космічної галузі в Україні. Учасники зустрічі обговорили історію української космічної спадщини, сучасних викликів та перспектив розвитку.

Цікавим доповненням круглого столу стали думки і враження юних учасників, які щиро поділилися своїм натхненням і мріями. Це Матвій Климюк, учень 7 класу ліцею №1 (м. Чернівці), Богдан Яровий із Дніпра, якому 14 років, а також Ліза, 10-річна школярка. Ліза ще й мріє полетіти на Марс. Вони розповіли, що їх захоплює астрономія — тому що це світ, сповнений таємниць і відкриттів. «Астрономія — це завжди щось нове і незвідане. Там немає меж. Кожен новий факт про Всесвіт — це диво!» — зазначили юні дослідники. І це — найкращий доказ того, що спадкоємність поколінь, захоплених небом, продовжується. Саме ці юні дослідники колись, можливо, створять нові ракети, відкриють нові світи, або просто — збережуть любов до неба й науки у серці. Наступна важлива і спільна подія – 3 травня 2025: День астрономії. День астрономії – це щорічний захід у різних країнах, який має на меті забезпечити засіб взаємодії між широким загалом та різними ентузіастами, групами та професіоналами астрономії.

12 квітня — це не лише історичний старт першого пілотованого польоту в космос, а й символ прагнення людства розширювати межі знань, відкривати нові горизонти, ставити сміливі питання й знаходити на них відповіді. З Днем працівників ракетно-космічної галузі України! Бажаємо всім ясного неба — в усіх сенсах. Нехай мир в Україні стане основою для подальшого розвитку наукових ініціатив, міжнародної співпраці й високих досягнень у галузі вивчення космосу.

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

Більше інформації з заходу за посиланням – КРУГЛИЙ СТІЛ «УКРАЇНА В КОСМОСІ: СПАДЩИНА, ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ»

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я», фото автора

Запис 🇺🇦🚀З Днем працівників ракетно-космічної галузі України! З Всесвітнім Днем польоту людини у космос! Круглий стіл у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Автор-укладач книги «Йому усміхалися зорі…» (друге доповнене видання) – Наталія Мельничук, організатор та керівник музею «Буковина – край космічний» у Клішківцях, дослідник життєвого шляху першого космонавта незалежної України Л.К. Каденюка.

Презентація відбувалася у відділі документів з економічних, технічних та природничих наук Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка. Тамара Сендульська, завідувач відділу документів із економічних, технічних та природничих наук.

Герой України Леонід Костянтинович Каденюк зробив неоціненний внесок для становлення нашої молодої держави і його подвиг назавжди залишиться в нашій історії. На презентацію книги прийшли односельчани із Клішківців, родичі космонавта, вчителі та викладачі учбових закладів міста, громадські діячі, журналісти, діячі культури, члени міського центру УМАКО «Сузір’я». Захід пройшов у теплій і щирій атмосфері, сповненій спогадів, музичних композицій, виступів друзів, земляків…

«Дякуємо за все – за любов до рідної землі, реалізовану високу мрію, за добрі земні справи, які встиг зробити для людей», – Н.В. Мельничук. Наталія Володимирівна зазначила, що частина тиражу передбачена і вже відправлена для переможців ІІ Міжнародної та XVI міської науково-практичної конференції «Всесвіт-2025» у Дніпро і в Чернівці.

Своїми розповідями про Леоніда Костянтиновича поділилися М.Й. Бауер, Г.М.Тимчук, А.Г.Чорний, В.М.Максимчук, Г.М. Василенко, Т.С. Богачик, Л.І. Вілянська, А.І. Козоріз, М.В. Мандрик-Мельничук, Ю.Г. Корнєв.

У виконанні народного артиста України Івана Дерди прозвучали «Черемшина» та «Марічка», про які Леонід Каденюк на сторінках своєї книги «Місія – Космос» висловився так – «я міг їх слухати безкінечно».

Лауреат Міжнародних вокальних конкурсів Лариса Бєлова виконала пісні «Червона рута» та «Мій шлях».

Олена Рєпіна, член НСПУ, НСЖУ, поетеса, волонтер прочитала вірш-присвяту Леоніду Каденюку.

…Таємниці буття час ховає в густій імлі,
Але в космосі теж не згубилась людська звитяга:
Ще відлунює Гімн України з орбіти Землі,
І космічні вітри виграють українським стягом!

Чому ми повинні пам’ятати Леоніда Костантиновича сьогодні? Бо його шлях — це доказ, що українці можуть досягати зірок, навіть якщо шлях туди тернистий. Він показав, що українська наука, освіта і прагнення до знань мають світовий рівень. Він надихав і надихає молоде покоління вірити у власні сили, мріяти масштабно і долати будь-які перешкоди. Сьогодні ми вшановуємо не просто космонавта. Ми вшановуємо Людину, яка пронесла Україну крізь космічний простір і залишила нам спадщину віри в наші можливості. Пам’ятаємо. Пишаємось. Натхненно рухаємось вперед , – Чернівецький міський центр УМАКО «Сузір’я».

Дякуємо Наталії Володимирівні за унікальну книгу спогадів про Леоніда Каденюка, першого космонавта незалежної України, дякуємо всім авторам спогадів. Дякуємо всім доброчинцям за фінансову підтримку видання книги. Адже це жива історія, яка назавжди залишиться в пам’яті прийдешніх поколінь. І дякуємо організаторам заходу, що стала справжньою подією і свідчить про глибоку повагу до Леоніда Костянтиновича та величезне значення для збереження історії нашої країни.

Більше фото і прямої мови з заходу за покликанням – «Йому усміхалися зорі…» – презентація книги про Леоніда Каденюка

Дякуємо ЗСУ за мирне небо над Чернівцями!

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я», фото автора

Запис «Йому усміхалися зорі…» – презентація книги спогадів сучасників про Леоніда Каденюка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учасників конференції привітали Віталій Яценко – директор Чернівецького міського центру юних техніків ім. Леоніда Каденюка, Ірина Ткачук – начальниця управління освіти Чернівецької міської ради, Надія Шевченко – заступниця начальника управління освіти, Олексій Литвинов – в.о ректора Харківського національного університету ім. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Олена Володимирівн Биковська – професор, голова Міжнародної Асоціації Позашкільної освіти, Марина Килимник, начальниця навчально-методичного відділу Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова, Людмила Олексіївна Марченко – викладачка астрономії НЦАОМ ім. О.М. Макарова, лектор вищої категорії, м. Дніпро.

«Пам’ять про першого космонавта незалежної України назавжди буде вписана в історію нашої держави, а його життя буде яскравим прикладом для молоді, як потрібно працювати,  йти і досягати своєї мети та служити народові», – Передмова до кінофільму «Місія – Космос. Мрія», Едуард Кузнєцов – Заступник Генерального директора НКАУ (1995-2010р.), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений працівник промисловості України, Почесний доктор Чернівецького Університету, Почесний громадянин м.Чернівці.

Учасники і гості конференції прослухали лекцію«Космічні технології: 3Д моделювання та друк» від Дмитра Власенка, доктора філософії, доцента кафедри аерокосмічних радіоелектронних систем та Володимира Кошарського, доктора філософії, доцента кафедри аерокосмічних радіоелектронних систем ХАІ.

Конференція «Всесвіт» проводиться з метою популяризації та поширення астрономічних знань, розвитку інтересу до астрономії та досліджень космосу, науки, техніки, технологій. Конференцію організовують і проводять Управління освіти Чернівецької міської ради, Міський центр юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка за сприяння Міжнародної асоціації позашкільної освіти та Чернівецького міського центру Молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» (УМАКО «Сузір’я»).  Формат проведення конференції  – за допомогою онлайн-платформи Google Meet, Zoom та очно.

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

Бажаємо всім учасникам творчого натхнення, змістовних цікавих доповідей, нових відкриттів і здобутків!

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО«Сузiр’я»,
фото авторки і з ахіву Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

Запис Науково-практична конференція «Всесвіт-2025» стартувала у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Номінації Конкурсу:

• ігрові програми та бази даних (створення програми-анімації з використанням графічних можливостей мови програмування Pascal, Python, середовища програмування – Scratch),
• графічний редактор (Paint),
• навчально-демонстраційні програми (PowerPoint);
• анімація (мультфільм).

У фінальному етапі Конкурсу зареєструвалося  173 учасники  – вихованці гуртків інформаційних технологій обласного та міського центрів науково-технічної творчості учнівської молоді, команд з навчальних закладів  міста Чернівці,  команд районів області, окремих об’єднаних територіальних громад, які були переможцями районних етапів конкурсу та навіть команда з міста Дніпро.

Майстер–клас «Pixil Art – популяризація сучасних напрямів комп’ютерної графіки» провела Любов Анатоліївна Рибалка, завідувач методичним відділом комунального закладу Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

Учасники зустрічі також долучилися до майстер-класу «TinkerCAD – інструмент, яким тепер можна оживити змодельований предмет» від Дениса Васильовича Кондрюка, завідувача організаційно-масовим відділом Чернівецького ОЦ НТТУМ, к.ф.-м.н.

Ірина Аркадіївна Чернега, заступник директора з навчально-виховної роботи Чернівецький ОЦ НТТУМ, члени журі побажали учасникам конкурсу цікавого спілкування, обмін досвідом, ідеями, напрацюваннями і перемог!

22 листопада 2024-го відбудеться підведення підсумків і нагородження переможців.

Дякуємо ЗСУ за можливість навчатися, вчити, досліджувати для мирного майбутнього України!

©Тетяна Спориніна, оргкомітет обласного конкурсу «Байт» на кращу комп’ютерну програму

Запис 15 листопада 2024-го розпочав свою роботу ХХХ відкритий обласний конкурс «Байт – 2024» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Делегація із США прибула у складі чотирьох науковців: Майк Сіммонс, який є  засновником Astronomy for Equity.   Він також був співзасновником AstroGear Today і OneSky Expeditions і увійшов до ради директорів Міжнародної асоціації темного неба. Майк Сіммонс також є письменником і фотографом, який брав участь у публікаціях, зокрема Scientific American, Astronomy та Sky and Telescope, де він був співавтором. У Чернівці  прибула і Кассондра Холмс — видатний астроном-любитель і засновник Stargazer Events, мобільної обсерваторії в Лос-Анджелесі. Окрім роботи в Stargazer Events, Кассондра є менеджером проекту Astronomy for Equity, де вона керує кількома вражаючими проектами, зокрема Big Impact Astronomy Podcast, окуляри затемнення для освітньої ініціативи STEM, програму для сліпих і слабозорих в астрономії , а також краудфандингові кампанії, спрямовані на передачу телескопів маргіналізованим і незахищеним спільнотам у всьому світі. Дін Лав – режисер з Нью- Йорка. На сайті Dean Love Films відмічено: ««Надія з темряви». У листопаді Dean Love Films і команда відважних науковців їдуть в Україну, щоб зняти новий документальний фільм. Через  знеструмлення Україна часто поринає в суцільну темряву. Відважні студенти з України попросили телескопи, щоб вони могли спостерігати за зірками та планетами. Ці вчені не лише дарують їм телескопи, вони надають інструкції, як ними користуватися». І у складі делегації прибула  Мар’яна Пович (Mirjana Povic) з Ефіопії.  Пані Мар’яна, PhD.Associated professor, родом з Сербії,  сербський астрофізик, яка працює над формуванням і еволюцією галактик в Ефіопському інституті космічної науки і техніки.  У першій половині дня делегація відвідала Чернівецьку гімназію №9, зустрілася з учнями і подарувала їм потужний бінокль для астрономічних  спостережень.

А у другій половині дня відбулася зустріч з  вихованцями ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка саме із Майком Сіммонсом і Мар’яною Пович.

Гості відвідали гуртки радіоелектронного конструювання, космічного моделювання, фотостудію «Погляд», авіамоделювання, судномоделювання, майбутні моделісти. Спілкувалися з гуртківцями, які показали свої моделі і знання англійської мови.

На зустрічі були присутні і члени правління Міського центру Українського молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я», учні і вчителі Чернівецької гімназії №9, заступник директора з навчально-виховної роботи ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка Ольга  Косило,  начальник управління комунікацій міськради Сергій Кізіма, директор ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка Віталій Яценко, к.ф.-м.н.

Учні Чернівецької гімназії №9 подарували гостям полотняні сумки, зроблені власноруч, із вишитими надписами та вироби з бісеру.

Дуже гарне враження на гостей справив Чернівецький музей авіації і космонавтики:  Зал «Космічні дослідження», експозиція «Україна – космічна держава»,  «Дослідження Сонячної системи».

На завершення зустрічі Віталій Яценко подарував гостям із США книгу Л.К. Каденнюка «Місія – Космос», світлини з автографом Героя України Л.К. Каденюка.

«Children’s faces are glad», – підсумував зустріч Майк Сіммонс.

Якщо вам притаманний азарт дослідника, пошуковця і мандрівника, якщо вас приваблює краса зоряного неба і його таємниці, якщо ви мрієте про Космос, то ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка дійсно наближає вас до цієї мрії.

Дякуємо ЗСУ за мирне небо над Чернівцями!

©Тетяна Спориніна, фото автора і з архіву УМАКО «Сузiр’я»

Запис Делегація астрономічних товариств у Чернівцях, і фільм «Надія з темряви», і зустріч з вихованцями ЧЦЮТ імені Л.К. Каденюка… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Це фото із сторінки на ФБ, зараз воно є обкладинкою профілю Олени Карлової. Монблан тільки з італійського боку. Впевнена, що обкладинкою через певний час буде і сама вершина Монблан.

Гори різні: «авантюрні, вищі, прикольніші». Гора Аконкагуа (6962 метри над рівнем моря) розташована в Аргентинській Республіці, на 69º 59´ західної довготи та 32º 39´ південної широти, у так званому провінційному парку Гора Аконкагуа в провінції Мендоса.

Після зустрічі на «Брамі», як зазначила Олена Карлова на фб: «Макс, Maksym Dupeshko розворушив у мені спогади тримісячної давнини… Дякую за це. Отже, 3 лютого 2024».  Звичайно, я теж і прослухала всі ці відео, і переглянула всі світлини. Дякую.

Для людей, які піднімалися у гори ще студентами у минулому столітті, Кіліманджаро – це «Сніги Кіліманджаро» Ернеста Хемінгуея (Гемінґвея). А Патагонія не тільки частина Південної Америки, що розташована на південь від річок Ріо-Колорадо в Аргентині і Біобіо в Чилі, а корабель «Дункан» з роману Жюль Верна «Діти капітана Гранта». І, звичайно,  дуже знакова  книга Чарльза Дарвіна «Подорож натураліста навколо світу на кораблі «Бігль»».

Сторінка 229: «23 липня. Пізньої ночі «Бігль» кинув якір у затоці Вальпараїсо – головному морському порту Чилі. З настанням ранку все здалося нам чудовим. Після Вогняної Землі клімат Вальпараїсо був просто чудовий: повітря таке сухе, небо ясне і синє, сонце сяє так яскраво, що здається, ніби життя так і бризкає звідусіль. З якірної стоянки відкривається чудовий краєвид. Місто побудоване біля самого підніжжя ланцюга досить крутих пагорбів заввишки близько 1600 футів».

І ще така друга невеличка математична задача. А коли ж народилася доктор фізико-математичних наук Олена Олексійовна: «Власне, «Бігль» Чарльза Дарвіна кинув якір у Вальпараїсо 23 липня 1834 року, рівно за день і сто сорок шість років до мого дня народження». Розв’язали задачу? Пішли далі…

Кіліманджаро, Африка, Танзанія. Найвища точка Африки над рівнем моря (5895 м).

Монблан зі значним відривом є найвищою горою Західної Європи. 4810 м. Перше сходження 8 серпня 1786 року двома чоловіками з Шамоні, мисливцем на серн Жаком Бальма та лікарем Мішелем-Габріелем Паккаром, привернуло увагу всієї Європи. Щороку 8 серпня – Міжнародний день альпінізму або День альпініста,  своє професійне свято відзначають ті, хто не боїться нових вершин, вміє працювати у зв’язці та готовий підкорити нову висоту.

У 1950 році приблизно 100 людей щороку піднімалися на Монблан різними маршрутами. У 1980 році ця цифра становила 2000 осіб, а зараз вона приваблює приблизно 20 000 – більше людей, ніж будь-яка інша вершина в Альпах. Майже всі ці альпіністи намагаються пройти довгий, але технічно скромний маршрут Aiguille du Goûter & Arête des Bosses над Шамоні. Маршрут 3 Monts від Егюій-дю-Міді та зимовий підйом на лижах через Grands Mulets є іншими відносно доступними та популярними шляхами на французьку сторону. Цей північний бік гори (все ще) значною мірою покритий льодовиком, лише кілька хребтів і опор, що виступають із величезних покривів льоду. Навпаки, східна, південна та західна сторони, які здебільшого лежать в Італії, характеризуються дикими, значними гранітними хребтами та контрфорсами. Вони забезпечують одні з найкращих змішаних сходжень у світі та надихають альпіністів поколіннями. – Інформація з ВікіпедіЯ.

Олена з групою піднімалася  на Монблан з Італії  так званим «Маршрут Папи».

Цей маршрут від льодовика Міаж до притулку Гонелла, а потім вгору льодовиком дю Дом перед тим, як слідувати французько-італійським кордоном до вершини. Це лінія виняткової краси, яка, хоча й довша, не створює більших труднощів, ніж звичайний маршрут Goûter (38a TK) на французькому боці. 

Варіант цієї лінії вперше був пройдений під час спуску з Dôme du Goûter у 1865 році Едвардом Бакстоном, Флоренс Гроув і Реджинальдом Макдональдом під керівництвом Якоба Андерега, Жана П’єра Каша та Пітера Таугвальдера. Хоча вони мали на меті спуститися з льодовика де Бьоннассе, вони дезорієнтувалися в тумані й попрямували вниз по крутій східній гілці льодовика дю Дом.

Цей маршрут не став популярним через небезпеку падіння, але був знову відкритий у 1890 році Абатом Акілл Ратті, майбутнім Папою Пієм XI, під керівництвом Джузеппе Гадіна та Алессіо Промента. Група Ратті спускалася після сходження на західну стіну Монблану через відрогу Турнета, на той час стандартний маршрут на Монблан з Італії. Лінія, по якій вони спускалися, була далі на захід, ніж лінія Бакстона, вниз по легшій західній гілці льодовика Глейшер дю Дом від Італійського Пітона, і таким чином створили те, що згодом стало сучасним «нормальним» маршрутом з Італії.

Піднятися на Монблан з боку Італії як вважають деякі альпіністи  технічно це не складно, дуже великий перепад висот, висота над рівнем моря, відкриті проходи та порізані льодовики роблять його складним підйомом, призначеним для добре підготовлених альпіністів.

«Я не сумніваюся, що кожен мандрівник повинен пам’ятати те яскраве відчуття щастя, яке він відчув, вперше вдихнувши повітря чужої країни…Карта світу перестає бути просто вичерпаним аркушем паперу, вона стає картиною, повною найрізноманітніших і найживіших образів…», – Чарльз Дарвін «Подорож натураліста навколо світу на кораблі «Бігль»».

Під час зустрічі побажала Олені десь вже в далекому майбутньому зірки  спостерігати в районі обсерваторії Аресібо у Пуерто-Ріко . Аресібо, нажаль, зруйнована, але небо і зорі прекрасні і незмінні. Також пригадала зараз і про «Клуб семи вершин». А чому б і ні?

Я ще не розповіла про повернення з вершини гори на гелікоптері, про танго просто неба в Аргентині і не розповіла, які 10 найближчих гірських вершин пропонує мені сайт спеціалізованого прогнозу погоди для альпіністів згідно мого приблизного географічного розташуванню за IP-адресою…

Дякую за цікаву зустріч, розповідь і велику мотивацію. І романтичну також.

©Тетяна Спориніна,
фото в «Брамі» автора

Запис Браво, Олена Карлова, романтик, математик, альпініст! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine

#ThisDay On 13.03.1997 #NSAU and #NASA signed an agreement sending a Ukrainian astronaut on a mission into space boarding a  spacecraft.
We are proud that Leonid Kadenyuk became the 1st and so far the only  to visit outer space where he chose to play our National Anthem.
L. Kadenyuk: “I wish that the flight will be remembered as the beginning of a great cooperation in manned space flights between Ukraine and the United States. This is a great event of grand significance for both countries.”

Факти місії

Mission: USMP-4; Spartan 201-04
Space Shuttle: Columbia
Launch Pad: 39B
Launched: November 19, 1997, 2:46:00 p.m. EST
Landing Site: Kennedy Space Center, Florida
Landing: December 5, 1997, 7:20:04 a.m. EST
Runway: 33
Rollout Distance: 8,047 feet
Rollout Time: 57 seconds
Revolution: 252
Mission Duration: 15 days, 16 hours, 34 minutes, 4 seconds
Orbit Altitude: 150 nautical miles
Orbit Inclination: 28.45 degrees
Miles Traveled: 6.5 million

Вл. інфор.

Запис 13 березня 1997 року Україна та НАСА підписали договір про політ у космос першого українського космонавта спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 12 до 16 лютого 2024-го у Чернівцях відбудеться Міжнародна освітньо-наукова конференція «Всесвіт 2024». Конференція «Всесвіт» проводиться з метою популяризації та поширення астрономічних знань, розвитку інтересу до астрономії та досліджень космосу, науки, техніки, технологій. Конференцію організовують і проводять Управління освіти Чернівецької міської ради, Міський центр юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка за сприяння Міжнародної асоціації позашкільної освіти та Чернівецького міського центру Молодіжного аерокосмічного об’єднання «Сузір’я» (УМАКО «Сузір’я»).  Формат проведення конференції  – за допомогою онлайн-платформи Google Meet, Zoom та очно.

Голова журі конференції «Всесвіт»  – В.В. Яценко, директор Чернівецького центру юних техніків ім.Л.К.Каденюка, к.ф.-м.н. У складі суддівської колегії – науково-педагогічні працівники Національного центру аерокосмічної освіти молоді ім. О.Макарова (м. Дніпро), ДНУ ім.О.Гончара, університету Екстера (Великобританія), ЧНУ ім. Ю.Федьковича, закладів загальної середньої та позашкільної освіти м. Чернівці.

Конференція проводиться за 8 напрямами:

• Астрономія,
• Наукові дослідження в Космосі,
• Екологія Космосу,
• Космічна медицина та біологія,
• Людина. Земля. Всесвіт,
• Історія розвитку авіації та космонавтики,
• Ракетно-космічна техніка,
• Міні-Всесвіт.

Цього року із доповідями зареєструвалися  99 школярів з різних областей України: Дніпропетровської, Вінницької, Волинської,  Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Хмельницької,  Чернівецької та учасники з Великобританії, Іспанії, Канади, Німеччини, Португалії, Фінляндії.

Учасники мають можливість  зустрітися та обговорити проблеми, пов’язані з космічними дослідженнями, познайомитися з новими технологічними розробками, може навіть і визначитися із майбутньою спеціальністю. Ось деякі теми доповідей, які цікавлять юних дослідників: «Зміна сонячної активності та її вплив на життєдіяльність планети», «Аналіз проблеми виникнення розумного життя в контексті феномену молодих галактик», «Передача данних зі шкільного зонду на землю радіохвилями за допомоги протоколу LoRa»,  «Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України»,  «Історичний вклад Клима Івановича Чурюмова у розвиток кометної астрономії», «Чорні діри. Як можна використовувати чорні діри у майбутньому?», «Космічне сміття: способи реєстрації та ліквідації», «Адаптація людини до умов космічного польоту», «Стародавні авіаційні технології»,  «Підготовка майбутніх космонавтів до польоту»…

Сучасна космічна освіта – це важливий етап продовження космічної історії України. Адже від того, як ми пройдемо цей етап, як старше покоління передасть свої знання молоді, залежатиме в майбутньому і кадровий потенціал для галузі, і підготовка інженерних та наукових кадрів, і дальше формування сучасної України як високорозвиненої, високотехнологічної та космічної держави, – Е.І. Кузнєцов, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України.

Бажаємо всім учасникам творчого натхнення, змістовних цікавих доповідей, нових  відкриттів!

Вл.інфор.

Запис Міжнародна освітньо-наукова конференція «Всесвіт 2024» у Чернівцях! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нове дослідження підкреслює п’ять позитивних змін у сфері клімату. По-перше, використання сонячної енергії та електромобілів зростає, за даними NewClimate Institute. По-друге, обговорення зміни клімату стало мейнстримом, і понад 90 країн прагнуть чистого нуля викидів. Третя позитивна зміна – тиск на інвесторів та бізнес для захисту клімату, четверта – ціни на відновлювані джерела енергії поступаються копалинами, і, нарешті, електрифікація будівель та транспорту активно просувається вперед.
Джерело: Дайджест CAN (Climate action Network) ВЕКЦА – новини з питань зміни клімату та енергетики

Запис Зміна клімату: причини сподіватися на 2024 рік спершу з'явиться на Медіа-Версії.