Другий тиждень активісти Чернівців б’ють на сполох: у середмісті під загрозою зникнення мистецький простір – книгарня «Українська книга» на Центральній площі. Свого часу приміщення (150 кв. м) передали на 5 років в оренду ГО «Інститут розвитку міста Чернівці» (яке очолював тоді відомий діяч Олег Хавич) під облаштування культурно-мистецького центру на 5 років за мінімальну ціну за умови збереження профілю діяльності – книжковий магазин. У жовтні 2010 оренду продовжили на 10 років, до 15.12.2020 року. Тож, здається, щонайменше майже два роки можна не хвилюватися?
Що трапилося?
Та, як повідомив колишній співорендар частини книгарні Артем Жук, «приміщення передали новому правонаступнику і новому співзасновнику ГО». І це справді так. У коментарі місцевим інформагенціям О.Хавич підтвердив те, що «змінилося керівництво ГО «Інститут розвитку міста Чернівці», орендаря приміщення». Він додав: «Оскільки книгарня і клуб ЛітКафе були збитковими і утримувати їх своїм коштом міг тільки такий фанат, як я, нові керівники шукатимуть новий формат діяльності Культурно-мистецького центру «Українська книга». Я хочу подякувати людям, без яких відкриття й діяльність цього центру були б неможливі: покійний секретар міськради Ігор Васійчук, тодішній міський голова Микола Федорук і його заступники Микола Попадюк і Іван Бойко». У реєстрі громадської організації керівником організації вказаний Руслан Миколайович Серафінчан, членами ради – Серафінчан Тетяна Олександрівна і Сємєшкіна Валентина Василівна.
Артем Жук висловив острах, що на місці «Української книги» може відкритися чергова «наливайка».
Чим важливе приміщення, в якому розташовані «Українська книга» і Літературне кафе?
У Літкафе збереглися деталі інтер’єру в стилі віденської сецесії. 2010 року міністерство культури надало дозвіл на реконструкцію гвинтових сходів із новим виходом у величезний двір.
Саме ж місце стало культовим: тут продають книги лише українською мовою. А окрім книгарні та кафе, тут же розташовується екскурсійне бюро, яке збирало тусовку гідів і численні екскурсії ще задовго до того, як відкрився туристично-інформаційний центр в міській раді (до речі, він у неділю вихідний, а «Українська книга» – працює!). Кімнату в книгарні в суборенду взяв ФОП Павло Колядинський. Збільшувався трафік туристів, які купували тут книжки й поштівки, сувеніри, тут проводили час за кавою чи гортанням гарної книжки екскурсоводи в очікуванні своїх груп… Усе це можна назвати послугою «продажу емоцій». Чи збережеться це надалі?
Хто винен?
Станом на сьогодні немає підтверджень того, що в ситуації винна влада. Водночас громадська думка схиляється саме до цього. Події розгортаються поки в межах законодавства : громадська організація змінила свого керівника (інше питання – які причини цього і хто ініціатор, хто міг би отримати з цього зиск – чи не попередній керівник ГО?), а оренда приміщення на попередніх умовах завершується аж майже через два роки (чи будуть збережені ці умови після завершення терміну?).
Чого хоче громада міста?
Буковинська письменниця Оксана Драчковська зареєструвала петицію «Зберегти «Українську книгу». У петиції зазначається: громадськість остерігається, що книжкову крамницю і сам культурно-мистецький центр буде безповоротно втрачено. Тому вимагають, попри зміну орендаря приміщення, зберегти профіль закладу. За добу петиція набрала необхідну кількість голосів і мусить бути розглянута міською радою. Тим часом вітраж Анатолія Федірка вже демонтований автором.
Що обіцяють?
Звісно, до 2020 року у приміщенні поруч з Художнім музеєм таки буде «Українська книга» – адже саме на таких умовах укладена угода оренди і відповідно до цього зміни неможливі. Секретар міської ради, який виконує нині обов’язки міського голови Чернівців, Василь Продан запевнив ЗМІ: «Ми будемо продовжувати договір виключно під «Українську книгу» і якщо це питання буде залежати від мене особисто, то там будуть тільки Літературне кафе й Українська книга».
Як казала мудра пані в одній з популярних радянських кінострічок, «поживемо – побачимо».
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
