А наша система внутрішнього контролю прямо суперечить європейській, бо лібералізація регулювання ставиться вище за життям та здоров’ям громадянина.
Сфера контролю за якістю та безпечністю харчової продукції в ЄС – одна з найзарегульованіших, бо здоров’я та життя громадянина тут на першому місці, повідомляє «Європейська правда». Інша ситуація в Україні, де перевагами скасування перевірок на ринку харчової продукції скористалися перш за все недобросовісні підприємці. Як наслідок, минулого місяця країну сколихнули смертельні випадки ботулізму, пов’язані із вживанням в’яленої риби. І тут знову стає очевидним: у країні немає ефективної системи контролю за безпечністю харчової продукції.
Виробники ж, які везуть продукцію на експорт, запрошують перевірки до чотирьох разів на рік і більше (!), якщо це прописано у вимогах країни-імпортера, наприклад, з ЄС. Останнім часом ЄС значно посилив вимоги до перевірки на кордонах: якщо раніше брали на дослідження з партії, яку визначав виробник, то нині – з одного транспортного засобу.
Відтак виробник іде на величезні витрати, формуючи партії з одного контейнера, однієї машини, однієї секції – щоби в разі виявлення проблеми завернули не п’ять машин, а одну. Український виробник, зокрема, продукції тваринного походження, сам платить за лабораторні дослідження на кордоні.
А наша система внутрішнього контролю прямо суперечить європейській, бо лібералізація регулювання ставиться вище за життям та здоров’ям громадянина.
