Депутат Чернівецької міськради Роман Гаїна не відповідає стереотипу «народного обранця», який усміхається з білбордів, помахуючи виборцям випещеною рукою. Найчастіше його можна побачити в роботі – і не тільки на сесіях. З людьми, за кермом, із волонтерами…
– Я йшов до місцевого самоврядування, аби мати більше можливостей допомагати людям, – каже Роман Гаїна. – І ці можливості справді зросли. Як депутат, часто буваю зі своїми виборцями на різних комісіях, у департаментах, де розглядаються конкретні проблеми людей – і справа рухається швидше. Беру участь у роботі постійної комісії з питань економіки, підприємництва, інвестицій і туризму, а також у тимчасових. Разом з колегами з фракції «Батьківщина» розробляємо пропозиції до питань порядку денного, підтримуємо ті чи інші рішення. Приміром, захищаємо підприємців Калинівського ринку: торік удалося відстояти збереження попередньої плати за оренду торгових площ. Вже цього року для певних категорій удвічі зменшили місцевий податок. Ініціюю сам або долучаюся до ініціатив колег про ремонт вулиць міста. Маємо обіцянку від ЖКГ вже цього року розпочати ремонт вул. Переяславської, домагаємося ремонту вул. Сімовича. Завжди підтримуємо виділення житла або земельних ділянок воїнам АТО чи їхнім родинам. А з виборцями зі свого округу я на постійному зв’язку.
– Які конкретні справи зробили для свого округу?
– Допоміг жителям 5-го будинку на вул. Новикова-Прибоя перекрити дах: звертався як депутат до відповідних департаментів, разом з людьми стукав у двері всіх структур, які мають до цього стосунок… І вийшло! На Новий рік ці мешканці навіть телефонували, дякували і вітали зі святами.
Спонукав розпочати заміну мережі водопостачання та відновлення асфальтового покриття на вул. Йосипа Главки. Я лобіював на всіх рівнях петицію від населення про це, нині половину вулиці вже зробили, решту обіцяють закінчити цьогоріч. Це досить глобальні речі, тож не соромлюся про них розказувати.
– З чим іще звертаються до Вас чернівчани?
– Із безліччю побутових проблем. І це не обов’язково через відсутність грошей. Дуже часто люди почуваються безсилими проти бюрократичної системи, тож реально потребують допомоги в тому, щоби «виходити» ті чи інші документи. От нещодавно допомогли оформити земельну ділянку ліквідаторові аварії на ЧАЕС, уже за кілька тижнів він її отримає. А ще допоміг людям, які три місяці були без газу через необхідність внесення змін у план газопостачання їхньої домівки. Непростим було «виходжування» документів для бійця АТО Василя Кастакі (це не мій округ, це навіть не Чернівці – Герцаївщина, але ж переважно такі питання все одно через обласний центр вирішуються). Цей чоловік повернувся з фронту із важким пораненням, а йому навіть інвалідність дали якоїсь легкої групи… То ми разом із друзями-волонтерами добилися для нього інвалідності 1-ї групи і коштів на лікування, і знайшли доброчинців, які забезпечують йому реабілітацію.
– Ви відомі в місті як волонтер…
– Я цьому радий, тільки зрозумійте правильно. Щоби волонтер був відомий – це не волонтерові потрібно, не з марнославства. Волонтера мають знати люди, щоби бути впевненими, що їхні пожертви підуть за призначенням, а не «в невідомому напрямку». За минулий рік я 9 разів їздив на Схід в зону АТО (Піски, Водяне, Мар’їнка, Шахта-Бутівка…). Відвозив смаколики, які готують наші «Волонтери за Батьківщину», а також медикаменти, одяг, необхідні для побуту і воєнних дій речі: автомобільні колеса, машинне мастило, акумулятори, батарейки, біноклі тощо. Відправили 16 великих посилок на Схід. Збираємо допомогу, як звертаючись до людей безпосередньо, так і в нашому волонтерському центрі на Калинівському ринку (поблизу м’ясо-молочного павільйону), а ще – під час масових заходів у місті. Ставимо волонтерські намети і на Петрівський ярмарок, і на День міста. Ви, певно бачили наші намети, де виставлені смаколики на продаж, а поруч – стенди зі світлинами зі Сходу – так ми звітуємо про доставку благодійних вантажів до адресатів. Парафіяни греко-католицької церкви співають українських пісень, і люди до нас підходять, жертвують і допомагають армії. Крім того, завозимо продукти пацієнтам обласної психіатричної лікарні. Я вдячний усім, хто долучається до такої справи.
– Є щось таке, що Вам не вдалося?
– Звичайно, я ж не чарівник (сміється – авт.). Мешканці вул. Б. Хмельницького просять повернути на вулицю сміттєві контейнери, які там були раніше, адже людям доводиться нести сміття хтозна куди! І це цілком реально: керівник фірми «Альтфатер» готовий зробити це хоч завтра. Але! Вулиця досі не здана в експлуатацію, тож на ній не те що транспорт не може їздити (а сміття з контейнерів, зрозуміло, треба регулярно забирати!) – там навіть сніг не передбачено чистити! Тож спочатку мусимо «проштовхнути» відкриття цієї багатостраждальної вулиці, а тоді вже й про «альтфатери» подумаємо. А загалом – усе можливо. Якщо справді цього хочеш.
Маріанна АНТОНЮК, «Версії»
