Звідки беруться у Чернівцях іноземні студенти? Чому ці хлопці та дівчата залишаючи домівки для навчання, їдуть саме до Чернівців, конкретно – до БДМУ? Звідки вони взагалі дізнаються про існування Чернівців? Виявляється, нічого містичного тут немає, а є певний бізнес, ціла низка агенцій, які за договорами з певними ВНЗ рекламують навчання в них і рекрутують студентів, забезпечуючи валюту – у конкретному випадку для БДМУ – та й маючи собі певний зиск також. «Наші гроші» відстежили посередників і ціни на таке залучення від 2015 року. І з’ясували: конкурентність у цьому питанні не забезпечується, хоча нібито й через поважні причини. А от неконкурентне залучення до БДМУ студентів з Азії за рік подорожчало на 13%.
Найчастіше, з’ясували «Наші гроші», договори на залучення громадян Азії на навчання в університеті БДМУ укладає з такою собі фірмою-посередником «The MD House» (Індія). Нинішнього жовтня, як повідомляється у системі «Прозоро», БДМУ за 3,67 млн грн замовив у цієї фірми послуги із залучення на навчання 325 громадян Азії. Тобто, кажучи простіше, щоби у медвиші з’явився один іноземний студент, БДМУ має сплатити 11 300 гривень. «Наші гроші» не конкретизують, що входить до цієї суми, можна тільки припускати навздогад: реклама, проспекти, поштові видатки, організація співбесід з кандидатами, утримання штату агенції, приміщення, оргтехніка тощо… Дорога справа – іноземні студенти. Та, мабуть, для ВНЗ все ж таки вигідна, бо гроші за навчання перекривають не лише залучення абітурієнтів…
Як усе в Україні, ціна на іноземних студентів піддається інфляції: ще у вересні 2018 року медуніверситет замовляв цій же фірмі залучення громадян Азії на 13% дешевше – по 10 тис грн. за особу. А вже у жовтні громадян Африки до БДМУ постачати – чи то пак, залучати! – взялося таке собі ТОВ «Джудік» за 10 920 грн за особу. Загалом же від 2015 року ціни за виконаними угодами «крутилися» близько 10 тис. грн.
Кажуть, нефайно рахувати чужі гроші. Але ж останній тендер супроводжувався скандалом саме через конкуренцію.
Ще до аукціону суперник і єдиний конкурент, такий собі Мохамед Мутазаккі із Харкова скаржився до АМКУ на завідому дискримінаційність тендерних вимог. Мутазаккі запропонував у півтора разу нижчу ціну 6 651 грн за особу. Однак його відхилили, формально – через невідповідність наданої документації умовам тендеру. Підприємець повідомив, що має значний успішний досвід залучення іноземців у заклади вищої освіти України, але його договори не тендерні й не комерційні, оскільки він залучав абітурієнтів безоплатно. Однак адмінколегія АМКУ не задовольнила скаргу, бо, на думку адмінколегії, скаржник не довів та документально не підтвердив це.
Але наведемо ще цікаву інформацію від «Наших грошей», так би мовити, для роздуму.
Закупівлі з таким предметом і сумою в Україні здійснював тільки Буковинський медуніверситет, причому постачальником у 2016-2018 роках була лише фірма «The MD House». Індійською «The MD House» і чернівецькою «МД Хаус» зі статутним капіталом 1 тис грн володіє громадянин Індії Шарма Суніл, мешканець Чернівців. Загалом від 2015 року дві ці фірми плюс Шарма Суніл як ФОП уклали з Буковинським медуніверситетом угоди на 16,60 млн грн. Навіщо ж їм безкоштовно?
Іван ДУПА,що не втрачає здатності дивуватися…
