Рай для касти недоторканних

Хто не працює, той не їсть. Крім «мертвих» душ. А душі ці працюють, чи то пак, не працюють, у Верховній Раді. Але їм це не шкодить. Навпаки, приносить дивіденди, що певним чином є надприродним явищем. Однак наша ВРУ – загалом явище доволі фантастичне, навіть фантомне. . Бо уявіть собі на хвилинку, що вам вранці ліньки встати та йти на роботу, бо маєте інші плани й заняття, що приносять задоволення. Та попри це вам далі платять зарплату. Та й не просто зарплату, а найвищу в Україні, ще й обдаровуючи пільгами, яких не менше, ніж у Рябка бліх.

Гадаю, фантазії на таке у більшості простого люду не вистачить. Та в нашій Верховній Раді подібний стан речей – реалії. Нардепи не ходять на засідання сесії, за них голосують – і все о’кей. А коли від них вимагають виконання безпосередніх обов’язків – це вже стає проблемою. Хоча не для них, а для всієї країни, громадяни якої, до речі, працюють. А от їхні обранці, себто народні слуги, запрацювати не здатні. ВРУ вкотре гальмує поступ. Чому?

Бо так вигідно Партії регіонів, замовлення якої виконує талановитий диригент більшості Чічіков. Пробачте, обмовилася, – Чечетов. Та, як каже наш коректор – прихильниця Фройда, іноді помилка буває влучнішою за підібране слово. Адже і справді, ті нардепи, які не хочуть власноруч голосувати, тобто воліють не ходити на роботу, є «мертвими» душами України, які приносять своїм кланам зиск.

Доводиться лише дивуватися та захоплюватися генієм українця Миколи Гоголя, який став російським класиком і чия історія «мертвих душ» отримала таке несподіване продовження. Втім, чи несподіване? Адже всі життєві колізії, як стверджують літературні критики, зводяться до п’яти сюжетів. Отож, мабуть, і не дивно, що історія «мертвих  душ» Гоголя проявилася у сьогоднійшній діяльності нардепів. А Чечетов, немов той Чічіков, стриже купони і скеровує процес у потрібному напрямку.

На запитання, як же  став можливим такий повтор мало не через два століття, – відповідь одна: ми не змінилися. На жаль. Тому й годуємо касту недоторканних, створюючи для них рай тут, на Землі…

Людмила ЧЕРЕДАРИК

 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *