або Як депутати пішли у депОтати
У Чернівцях триває битва за тролейбусне управління. Не за тролейбуси, не за якість перевезень, не за ціни, а саме за управління. Якщо ще точніше, то за крісло начальника управління. Здавалося би, кому воно потрібне, те крісло, коли саме підприємство по вуха в боргах (тільки за електроенергію винні понад мільйон), водіїв не вистачає, запчастин немає, а самі тролейбуси правильніше назвати скотовозами? Навіть не дуже розумний не захоче повісити цей геморой собі на голову! Тільки не наші депутати, бо у черговому колі протистояння «мер-депутати» усі методи годяться.
Суть питання в тому, що коли електротранспорт у місті «довели до ручки», треба, за українською традицією, знайти винних. І знайшли – багаторічного директора управління Івана Іванічека. Мовляв, неправильно керує. Хоча як не керуй, але без великих грошей не накеруєш. А великих грошей (читай нових тролейбусів) місцеві депошники не бачили уже понад 20 років. Минулоріч тролейбусникам нарешті «засвітили» малі гроші, за які румуни радісно «сплавили» нам власний відпрацьований непотріб, який не змогли відремонтувати самі. Знали чи ні чернівецькі «розумники», які укладали угоду про закупівлю вживаних машин про те, що їх не відновити без схем, яких немає навіть у румунів – питання риторичне. Бо з’ясувати, хто саме «намудачив» – департамент ЖКГ, юристи мерії чи ще хтось – неможливо, крайніх немає. Тоді мер – людина, яка власне і відповідає за стан комунальних підприємств та їх фінансування, а також за роботу своїх підлеглих, вирішив, що найкращий захист від депутатських закидів – це напад. І запропонував призначити керівником ЧТУ депутата- мільйонера Богдана Ковалюка (як ви пам’ятаєте, одразу після обрання цього викладача ЧНУ депутатом йому на голову «впало» керівництво цегельним заводом №1 і мільйонні статки). А Ковалюк узяв і погодився, та ще й написав заяву, мовляв має бізнес-план виведення ЧТУ з кризи. «Рятувальниками» визвалися бути також і Валерій Чинуш з Анатолієм Чесановим. Ефект виявився протилежним від очікуваного. І тут мер зрозумів, що як не крути, а вийшла дупа: включати задній хід означає нарватися на «не дав можливість врятувати підприємство, непрозоре керівництво, боїться конкуренції тощо». Задовольнити Ковалюка – це, по-перше, вивести з-під контролю мера комунальне підприємство, а по-друге, остаточно «поховати» ідею кредиту на нові тролейбуси, і по-третє, незалежно від результатів роботи Ковалюка вмитися брудом (запрацює депо – значить досі працювали бездарно, не запрацює – уже нема що рятувати, все провалено до Ковалюка).
Утім, поки на сайтах реєструються петиції «за» і «проти» Ковалюка, поки сам Ковалюк розповсюджує плітки про те, що ніби Іванічек збирає підписи на свій захист, а депутати обмусолюють ідею електронного квитка, тролейбуси, які разом з пасажирами стали жертвами владного дебілізму, далі «конають». Ті ж, які вже «сконали», або потрапили до Чернівців уже «мертвими», стоять у депо як чемодан без ручки – і відремонтувати їх неможливо, і назад повернути проблематично. Місто виділило тролейбусникам кошти на погашення боргів перед російськими олігархами з «Обленерго», а мер вже закидає новий «меседж» народу: «Електротранспорт в Чернівцях можемо втратити взагалі». У буквальному перекладі це означає: «Шановні, ми незабаром піднімемо ціни, бо у міста грошей нема, за світло платити треба, зарплата зросла, запчастин нема, а ви ж бо вимагаєте комфорту. Тим більше, що на маршрутки ціни вже зросли, а тролейбуси залишаться дешевшими – гривні по три… » Це лише моє припущення, але чомусь воно видається мені вже завтрашньою реальністю.
Іван ДУПА, «Версії»
